"Система развития социальной активности подростка"

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск
Socialn proekt hudenkova.jpg
Система розвитку соціальної активності підлітків Методист НМЦ м.Енергодара Худенкова І.Г.
Стрімкі темпи модернізації сучасного суспільства зумовлюють нові, все зростаючі вимоги до виховання підростаючого покоління як громадян України. На цьому етапі суспільного розвитку особливо актуальним для педагогічної науки і практики стає пошук ефективних шляхів формування соціально активної особистості, для якої характерними є відповідальність, цілеспрямованість, наполегливість, самостійність, критичність, здатність діяти по-новому, пропонувати цікаві, нестандартні підходи, постійне прагнення удосконалювати світ і себе. Винятково важливу роль у вирішенні цих виховних завдань відіграє загальноосвітня школа та позашкільні заклади.
 :Підлітковий вік – це період активності, енергійності, захопленості, час великих задумів і великих справ, коли особистість вже починає виробляти власну точку зору.[1]'Соціальна активність підлітків' спрямована насамперед на прийняття та засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, характерних для світу дорослих та стосунків між ними. Критерієм успішності підлітка у життєдіяльності є не лише результативність у вивченні шкільних предметів, але і його ставлення до можливостей власного саморозвитку, пізнання самого себе, спілкування із своїми ровесниками та дорослими.
Освітній процес у позашкільному закладі, з урахуванням здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій та суб’єктивного досвіду учня, дає йому можливість реалізувати себе в різних сферах творчої діяльності. При цьому забезпечується пріоритетність індивідуальності, самоцінності, самобутності дитини як активного носія суб’єктивного досвіду. Розвиток природних обдарувань учнів відбувається в індивідуальному темпі, на основі добровільності та варіативності. Свобода вибору занять за вподобою позитивно позначаться на характері самореалізації в майбутньому, поліпшує базову професійну підготовку, допомагає «приміряти» на себе професію ще в шкільні роки.

Навчання дітей у позашкільному закладі передбачає орієнтацію на ряд важливих, принципових напрямів:
- встановлення ділових партнерських стосунків між керівником творчого об’єднання та учнем ( діалогова взаємодія), що сприяє вільному вибору, розкутості, творчій винахідливості, домінуванню особистої дослідницької практики над репродуктивним засвоєнням знань, забезпечує право на індивідуальний темп розвитку;
- активізація навчання за рахунок проблемних, дослідницьких, творчих методів з поступовою передачею учневі ініціативи в організації самостійної пізнавальної діяльності ( наприклад, метод створення учнями особистих проектів).

Підготовка до оволодіння новою за змістом і формою діяльністю – [2]проектуванням - вимагає від підлітків засвоєння не одної конкретної галузі знань,а їх синтезу. Вони вчаться самовиражатися, бути реалістами, спокійно реагувати на перемоги і невдачі, самостійно приймати рішення й застосовувати знання в незвичайних, нових ситуаціях.

Дії безпосередньо пов’язані з реалізацією проекту, потребують певного обсягу спеціальних знань, умінь і навичок, володіння сукупністю способів поведінки, які забезпечують успіх особистості в самореалізації. Це навчання підлітків виконувати конкретні соціальні ролі, керуватися фактами і життєдіяльності. Ставити відкриті запитання й давати на них відповіді, прислухатися до ідей інших та обстоювати свою точку зору, відповідати за результати своєї діяльності, не шукати в інших людях причин своїх труднощів і невдач. Правильно користуватися часом, розуміти свої почуття й обмеження, бути гнучкими і стосунках – співробітничати і бути партнерами. Всі ці навички потрібно розвивати в підлітковому віці.
[3]Проектна діяльність відкриває широкі можливості для вибору ролі в системі взаємин (організатор, учасник, виконавець; вона передбачає активну діяльність кожного, оскільки кінцевий результат залежить від спільних зусиль; сприяє формуванню ціннісних орієнтацій (саме і цій діяльності закладаються умови для усвідомлення особистістю своїх вчинків, дій).
Проектна діяльність є тією конкретною умовою, яка дає змогу залучати підлітків до розв’язання різних суспільних проблем, формувати нові стосунки, нову систему спілкування, що, в свою чергу, зумовлює нові обов’язки й значно вищі вимоги до діяльності.
Такий підхід гарантує систематичне співвіднесення та об’єктивне оцінювання, коригування та розвиток якостей особистості згідно з вимогами соціальної реальності.
Надзвичайної ваги набуває з зв’язку з цим проектна діяльність, яка залучає учнів у турботи і проблеми найближчого оточення, сприяє вдосконаленню життя в мікросоціумі. [4]Соціальне проектування є важливим джерелом набуття соціальних знань та соціального досвіду.
Головне завдання проектної діяльності для учнівської молоді – допомогти їй зорієнтуватися в суспільному вирі подій та явищ – соціальних, економічних, інформаційних, а також оволодіти досвідом життя в громаді. Все це передбачає не пасивну адаптацію в соціумі, а розвиток активного творчого самоствердження в суспільстві з метою його розвитку та вдосконалення.
Соціальне проектування сприяє формуванню передумов поступового входження учнівської молоді в безліч юридично-правових, адміністративно-управлінських та громадських взаємин.
[5]Соціальні проекти допомагають оволодівати нормами і правилами життя в суспільстві, знаннями і вміннями будувати стосунки в суспільстві, які сприяють формуванню таких рис:
• ставлення до іншої людини як до самоцінної;
• здатність до самовіддачі відносно інших людей;
• творчий характер життєдіяльності, здатність до вільного волевиявлення;
• здатність самостійно проектувати майбутнє;
• внутрішня відповідальність перед собою, іншими людьми, минулим та майбутнім;
• становлення особистісних життєвих понять і значень.

Узагальненим наслідком цього процесу стає усвідомлення та прийняття особистих життєвих перспектив, можливого місця й ролі в суспільному житті, визначення своїх покликань, формування життєвого проекту.

Освоєння досвіду громадського життя відбувається не у формі академічного учнівства та подальшої апробації й коригування його наслідків,а в єдності учнівства з практикою соціального життя, з поступовим збільшенням важливості практичної участі молодої людини в житті суспільства. Завдяки цьому забезпечується свідомий, а отже, вільний, адекватний вибір та успішне виконання особистістю суспільних ролей, покладених на неї в сучасному житі. В процесі реалізації соціальних проектів розширюються світоглядні обрії учнів, формуються навички глобального мислення, готовність до мобільності та адаптивності.

Діяльність наших позашкільних закладів (ЦДЮТ,ЦТКС, КЮМ) свідчить, що значною мірою їх успішний розвиток зумовлений активною співпрацею педагогічних колективів з органами учнівського самоврядування та громадською організацією «Веселка» (ЦДЮТ) у сфері соціального проектування. Така співпраця є наслідком розвинутої демократичної системи самоврядування, за якої учнівська молодь має право впливати на процес ухвалення рішень та активно користуватися цим правом.
Плідним наслідком діяльності педагогічних та учнівських колективів стала реалізація проектів «Учнівське самоврядування», «Школа «Лідер», «Зроби крок у світ своїх прав», «Кроки тендерної культури», «Твій вибір – здоровий спосіб життя», «До джерел духовності», «Лідер в інформаційному суспільстві» тощо.
Проекти, які здійснювані сьогодні з ініціативи педагогів та учнів, можна розцінювати як провісників нової якості навчально-виховного процесу, їхні зміст та спрямованість однозначно свідчать: педагогічний пошук зосереджується на шляхах розробки методично обґрунтованих соціальних проектів, метою яких є посилення зв’язку навчання з життям, ефективних відгук на його запити.

Опікуючись проблемою оновлення форм і змісту навчально-виховного процесу в позашкільному закладі, колективи позашкільних закладів м. Енергодара зосередили увагу на проектній діяльності як ефективній формі розвитку творчої особистості.Вивчивши теоретичні засади цієї проблеми, практичний досвід освітніх закладів, педагогічні колективи ЦДЮТ, ЦТКС та КЮМу розробили стратегію впровадження проектної діяльності з урахуванням особливостей, досвіду і реальних умов.

Але спираючись на дані проведеної діагностики, треба відмітити, що сучасний стан впровадження проектної технології у навчання в позашкільних закладах м.Енергодара не відповідає сучасним національним завданням України на етапі переходу до інноваційного розвитку. Так, серед педагогів ЦДЮТ тільки 43% використовують проектну діяльність, а серед вихованців - 11%. Серед педагогів КЮМу - 43% використовують проектну технологію та 2% вихованців. В ЦТКС відповідно 20% педагогів та 3% вихованців.
Треба відмітити ще одну закономірність: зацікавленість школярів проектною технологією позитивно позначається на їх навчальних успіхах. Так, серед тих, хто приймає участь особливо у соціальних проектах, приблизно в 1,5 разу більше тих, хто навчається на високому та достатньому рівнях, серед тих, що не цікавляться, навпаки, - у півтора рази більше тих, хто вчиться лише на середньому та низькому рівнях.
Одним з показників реального прояву громадянської поведінки школярів є їх активна участь у поліпшенні життя свого класу і школи, що разом з тим є гарною підготовкою для «дорослої» суспільно-політичної діяльності, вироблення організаторських навиків і лідерських якостей. Так, серед підлітків старшого віку, що беруть активну участь у проектної діяльності та навчаються у позашкільному закладі вчаться на високому та достатньому рівнях 43,8% і лише 10,0% – на середньому; серед тих, що не беруть участь, ці показники - 22,7 % та 23,5% відповідно. Як показали дослідження, випускники шкіл виконання своїх життєвих планів пов'язують з освітньою та професійною підготовкою, в чому їм допомагає участь у проектній діяльності - 86% –опитаних підтвердили це.

Отже, приходимо до висновків:
1.Позитивним у проектній діяльності є набуття підлітками таких умінь:
- планувати свою роботу;
- використовувати багато джерел інформації;
- самостійно відбирати й накопичувати матеріал;
- аналізувати, підставляти факти;
- аргументувати факти;
- приймати рішення;
- встановлювати соціальні контакти;
- створювати «кінцевий продукт» ( фільм, журнал, календар, проспект, сценарій тощо);
- презентувати створене перед аудиторією;
- оцінювати себе й одне одного,
2.Для більш ефективного використання проектної технології у позашкільних закладах треба удосконалити навчання педагогів за даною технологією.

На другому, технологічному етапі формувального експерименту вирішувалися наступні завдання:

1) проведення навчального семінару "Основи проектної діяльності";
2) розробка вихованцями суспільно значущих проектів, орієнтованих на свій гурток, заклад та місто;
3) інформування педагогічного колективу позашкільного закладу про хід експериментальної роботи;
4) узагальнення досвіду роботи викладачів технікуму по примене-нию активних форм і методів навчання;
5) координація діяльності керівників гуртків щодо засвоєння технології проектної діяльності.

В ході навчання основам проектної діяльності, були проведені наступні заняття:

«Проекти. Технологія проектної діяльності»;
«Ідея, цілі і завдання проекту»;
«Соціальні проекти»;
«SWOT-анализ. Стратегія і життєздатність проекту»;
«Розробка схеми управління проектом. Підготовка бюджету»;
«Оцінка життєздатності і перспективності проекту».
За підсумками роботи семінару були відібрані 4 кращі, найбільш значущі проекти: 1) «Центр дитячої творчості - наш дім» (організація чергування по закладу, прибирання та устаткування території ЦДЮТ силами учнівського самоврядування та громадської дитячої організації «Веселка»);
2) «Здоровий дух в здоровому тілі» (проведення місячника за здоровий спосіб життя);
3) «Краєзнавчий музей як центр громадянського виховання» (створення краєзнавчого музею );
4) «Золота спадщина» (допомога підлітку в освітньому, духовному, інтелектуальному розвитку; сприяти його соціалізації та життєвому самовизначенню через залучення до культуротворчої діяльності, вивченню історії та культурних цінностей рідного краю, практичній участі у збереженні народних ремесел, звичаїв, традицій.
7. «Комп'ютена гра» (на створення умов для оволодіння основами знань комп’ютерної техніки, розробки комп’ютерних ігор для дітей)
. 8. «Радість дітям» (надання волонтерській допомоги дітям, що опинилися в скрутних життєвих умовах і що потребують розуміння, ласки і турботи).
Мета проекту - проведення добродійної акції «З Днем Святого Миколая!» для вихованців притулку «Надія» м.Запоріжжя силами всіх закладів освіти міста Енергодара.
В обласному конкурсі на кращій впроваджений проект два проекти посіли призові місця: «О мода!О нрави!» - І місце (кер.Біла Т.П.) «Бачити серцем» - ІІ місце (кер.Соломіна Л.Л.)

Використана литература:

1.Андрамонова, І.М. Виховання соціальної активності в теорії і практиці віт-чизняної педагогіки (1960-1985 рр.)
2.Бердеханова, В. П. Проблеми виховання і розвитку особистості. Спільна проектувальна діяльність як засіб розвитку дітей і дорослих / В. П. Бердеханова // Розвиток особистості. - 2000. - №1. - С. 11-23.
3.Безрукова, B.C. Педагогіка. Проектна педагогіка: Навчальний посібник /B.C. Безрукова. - Єкатеринбург: Ділова книга, 1996.-334 с.
4.Богуславский, С.Р. Реальність виховної системи [Електронний ресурс] / СР. Богуславский. - Режим доступу http://vidod.edu.ru/education/texts/ 269.php.
5.Бондарев, П. Б. Проектна діяльність учителя : Навчальний посібник / П. Б. Бондарев, В. Є. Курочкина  ; під загальною ред. П. Б. Бондарева. -Краснодар, 2002. - 96 с.
6.Воробйов, Н.Є. До питання про критерії соціальної активності / Н.Е. Гороб-ців // Соціальна активність особи / Під ред. До. М. Никонова. - Волгоград, 1976. - С. 8-29.
7.Лебедева Л. Метод проектов в продуктивном обучении [Текст] / Л. Лебедева, Е. Иванова // Школьнме технологии. - 2002. - № 5. - С. 116-120.
8.Моделирование виховних систем: теорія - практиці / Під ред. Л.И. Новікової, Н.Л. Селіванової. - М.: Вид-во РОУ, 1995. - 144 с.
9.Мурашковская И. Н., Недоля В.П. Метод проектів [Текст] / И. II. Мурашков-ская // школьные технологии. - 2001. - № 1. - С. 183-188.
10.Протасеня, П. Ф. Соціальна активність як громадське явище / П. Ф. Про-тасеня, Н.Н. Белякович // Філософські науки. - 1978 - №2. - С. 32-37.
11.Сиденко А. С. Метод проектов: история и практика применения [Текст] / А. С. Сиденко // Завуч. - 2003. - № 6. - С. 96-111.
12.Селіванов, В. І. Воля і її виховання / В. І. Селіванов. - М.: Зна-ние, 1976.-64 с.
13.Щукіна, Г. І. Активізація пізнавальної діяльності учнів в учбовому процесі: Навчальний посібник для студентів пед. інститутів / Г. І.
Щукіна. - М.: Освіта, 1979. - 160 с.

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.