Інтернет в роботі шкільного бібліотекаря

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск

Інтернет в роботі шкільного бібліотекаря.

Кінець XX - початок XXI ст. - Час стрімкого розвитку інформаційних технологій, що призвело до помітних змін у різних видах діяльності, у т. ч. і в бібліотечній справі. З'являються нові напрямки в діяльності бібліотек, впроваджуються нові види обслуговування. Впровадження інформаційних технологій привносить зміни в роботу шкільної бібліотеки. Майже всі бібліотеки міста мають доступ до всесвітньої мережі Інтернет, що надає нові можливості в роботі, а саме:

1) необмежений пошук інформації, необхідної учням, вчителям, бібліотекарю;

2) бібліографічний пошук або вебібіліографія;

3) використання електронних каталогів та електронних колекцій для поповнення фонду бібліотеки;

4) віртуальне довідково-бібліографічне обслуговування;

5) використання віртуальних книжкових виставок;

6) замовлення документів за допомогою електронної доставки;

7) професійне спілкування шкільних бібліотекарів: форуми, блоги, мережеві співтовариства;

8) підвіщення фахового рівня завдяки дистанційній освіті та самоосвіті шкільних бібліотекарів.

А зараз розглянемо ці питання більш докладніше.

Пошук інформації, необхідної учням, вчителям, бібліотекарю. Для пощуку інформації в Інтернеті використовують два типи пошукових сервісів: довідники (directories) і пошукові системи (search engines). Пошукові засоби першої групи, називані ще каталогами або рубрикаторами, що являють собою електронні довідники. Вони мають чітку ієрархічну систематичну або логіко-тематичну структуру, багато в чому структура нагадує систематичний каталог бібліотеки. Робота з довідниками дозволяє орієнтуватися в ресурсах Інтернет у межах окремих галузей знання, заглиблюючись від загального до частки, міняючи ієрархічні галузі, вертаючись на кілька кроків назад і т.д. До найбільш значних довідників всесвітнього масштабу вiдносяться Yahoo! http://www.yahoo.com, OpenDirectory http://dmoz.org, About http://www.about.com та інші. В основу роботи пошукових систем (пошукових машин) закладені зовсім інші технологічні принципи. Завдання пошукових машин - забезпечувати детальну розвідку інформації в електронному всесвіті, що може бути досягнуто тільки за рахунок обліку (індексування) усього змісту максимально можливого числа web-сторінок. На відміну від довідників, всі вони функціонують в автоматизованому режимі й мають однаковий принцип дії. До найбільш авторитетних пошукових систем всесвітнього масштабу відносяться: Google http://www.google.com, AlltheWeb http://www.alltheweb.com і Alta Vista http://www.altavista.com.

Бібліографічний пошук або вебібіліографія. Пошук інформації є одним з найбільш поширених і, водночас, найбільш складних завдань, з якими доводиться стикатися в мережі будь-якому користувачеві. Непідготовленим користувачам важко орієнтуватися в Інтернеті. Невпорядкованість, стихійність та інтенсивність його розвитку лякає багатьох користувачів і змушує їх користуватися послугами посередників. І в даній ситуації роль бібліотек значно зростає, тому, що тільки вони здавна вміють не тільки зберігати інформацію, а йорганізовувати та систематизувати її. З цією задачею допомагає впоратись вебліографія Уже сьогодні Інтернет перетворився в незамінний інструмент бібліографічної діяльності. До довідкових ресурсів відносяться електронні енциклопедії, довідники й словники, розташовані на web-серверах у різних частинах світу. У Всесвітній павутині широко представлені, як електронні версії найавторитетніших друкованих видань, так і джерела, що існують винятково в мережі.

Електронні каталоги бібліотек. ЕК становлять основну частку бібліографічного потенціалу Інтернету. Нині - це найцінніший інформаційний продукт, що можуть запропонувати мережевому співтовариству бібліотеки. На сьогодні в Інтернеті представлені тисячі таких каталогів: від найбільших книгосховищ світу до міських публічних бібліотек. Значний перелік бібліотечних каталогів різних країн світу можна одержати за допомогою Yahoo!, вибравши з основного меню подрубрику LIBRARIES ("Бібліотеки") у розділі REFERENCES("Довідкові джерела"). З меню, що відкривається, можна обрати бібліотеки певної країни, галузі або типу.

Розвиток мережевих технологій надав нові можливості як для користувачів, так і для бібліотекарів. Знання про наявність документа в тій або іншій бібліотеці нині не є кінцевою метою споживача. Тепер організації й приватні особи забезпечують повнотекстовий доступ до документів у режимі реального часу або поставку матеріалів за замовленнями. Сьогодні прийнято розрізняти наступні форми подання повнотекстових документів: Електронні аналоги друкованих документів. Це поцифровані видання на паперовому носієві, отримані, як правило, у результаті сканування традиційного документа та самостійні електронні документи, які створюються як електронні та не мають традиційних аналогів. До такого роду документів можна віднести мережеві літературні твори, гіпертекстові довідкові системи (наприклад, Вікіпедію), аудіокниги та ін.

В останній час великим попитом користуються періодичні видання, які можна знайти у Всесвітній мережі. Бібліотеки також оцінили переваги електронних версій періодики. В Україні найпотужнішим ресурсом є Наукова періодика України, що функціонує на базі порталу Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського http://www.nbuv.gov.ua/portal.

Важко представити видавництво або книготорговельну організацію, які не мали б свого сайту і не були зацікавлені в поширенні продукції. Сайт видавництва та/або книготорговельної установи дозволяє ознайомитися із пропонованим асортиментом і перспективними планами. Наприклад це сайти таких організацій як Інтернет-магазин Видавничої групи «Основа» http://book.osnova.com.ua, ТД “Библио-Глобус” http://www.bgshop.ru, ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Ідея» http://idea.com.ua тощо.

Віртуальне довідково-бібліографічне обслуговування. На сьогодні фахівці виділяють 2 форми он-лайнового довідково-бібліографічного обслуговування у бібліотеках: асинхронне та синхронне. Асинхронне обслуговування здійснюється через електронну пошту та мережеві форми (через сайт бібліотеки); синхронне включає обслуговування користувачів у режимі реального часу на основі чат-технологій (у режимі «живого» спілкування); відео- та телеконференцій; мережевого контактного центру (використовує спеціалізоване програмне забезпечення) тощо. Популярність у користувачів Інтернету «Віртуальної довідки» подвигла на створення подібних українські, російські та закордонні бібліотеки, найбільш повний перелік яких наведений на сторінці http://www.library.ru/4/services/library.

Віртуальні книжкові виставки. Бібліотеки у віртуальному інформаційному середовищі спробували пристосувати свої традиційні форми послуг до нових реалій. Віртуальні книжкові виставки є досить новим явищем на українському ринку бібліотечних та інформаційних послуг. Під цим поняттям різні фахівці розуміють і презентацію книг в електронному форматі PowerPoint, і електронну виставку повністю оцифрованих видань, і повні цифрові авторські колекції творів. Але найчастіше використовується термін «віртуальна книжкова виставка», коли говорять про виставку, розміщену на сайті бібліотеки.

Її безумовною перевагою є те, що це – умовно не обмежений у часі та просторі захід, який реалізується за рахунок Інтернет-ресурсів, у межах якого бібліотека має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо- або відеозображення експонатів, що розкривають зміст виставки. Крім того, використання нових технологій (поцифрування раритетних видань та система «Сторінки, що перегортаються») дозволяє досягти не тільки високої якості зображення, але й своєрідного «ефекту присутності».

Замовлення документів за допомогою електронної доставки. Електронна доставка документів (ЕДД) часто розглядається як новий етап у розвитку МБА – коли з'являється можливість надати бібліотеці-замовникові документ без ризику втратити оригінал. Але система ЕДД має і більше широке користувацьке призначення – надавати електронну копію документа будь-якому користувачеві на основі укладеної з ним угоди (на відміну від МБА, де фізична особа не може скласти договір на обслуговування). До переваг ЕДД можна віднести те, що загальнодоступні та невеликі бібліотеки можуть використовувати цю систему при комплектуванні своїх фондів. До недоліків відноситься: досить висока вартість даної послуги, сюди ж варто додати розходження в різних бібліотеках порядку її надання.

Професійне спілкування шкільних бібліотекарів: форуми, блоги, мережеві співтовариства. Дуже важливу роль в освоєнні практичних навичок роботи грає наявність зворотнього зв'язку. Як відомо, навчитися легше, ніж переучуватися. Можливість розвіяти свої сумніви відразу, у момент їхнього виникнення, дозволить уникнути непотрібних дій з виправлення помилок. Із цією метою багато бібліотек і інформаційних центрів організують форуми, ведуть блоги, сторінки в соціальних мережах, де відбувається обмін досвідом, обговорення спірних питань, формулюється рішення проблеми. Всі ці форми стали доступними у так звану «епоху бібліотеки 2.0».

Форумом називається веб-додаток для організації спілкування відвідувачів сайту. Структурно на форумі виділяються розділи, а всередині них – теми. Користувач обирає один або декілька розділів і тим самим може брати участь в обговоренні або просто прочитати наявні повідомлення. Форуми бувають відкритими, коли будь-який відвідувач може написати повідомлення за темою (ведучі теми – модератори – стежать за відповідністю повідомлення темі форуму і коректністю висловлень), або закритими частково (писати можуть тільки авторизовані відвідувачі, а читати – усі) або повністю (писати й читати можуть тільки авторизовані користувачі).

Блог (англ. blog, від weblog – інтернет-журнал подій, інтернет-щоденник) – веб-сайт, основний зміст якого – записи, що додаються регулярно, містять текст, зображення або мультимедіа. Для блогів характерні недовгі записи тимчасової значущості, відсортовані у зворотньо-хронологічному порядку (останній запис зверху). Відмінності блога від традиційного щоденника обумовлюються середовищем: блоги зазвичай публичні та допускають сторонніх читачів, які можуть вступити в публічну полеміку з автором (у коментарі до блогозаписи або своїх блогах). Для блогів характерна можливість публікації відкликань (коментарів, «комментов») відвідувачами. Саме це робить блоги середовищем мережевого спілкування, що має ряд переваг перед електронною поштою, групами новин, веб-форумами та чатами. Основні можливості застосування в практиці бібліотек: огляди книг, рекомендаційні списки, новини й анонси заходів, вбудовуються фото, відео та аудіовіджети, дискусії на професійні теми, списки корисних електронних і фізичних джерел, плани, положення та інші офіційні документи, чорні списки боржників, конкурси, ігри.

Підвіщення фахового рівня завдяки дистанційній освіті та самоосвіті шкільних бібліотекарів. Дистанційні системи навчання дають можливість одержання знань (і документа при успішному проходженні курсу) у системі чітко організованого навчального процесу. У рамках професійного навчання дистанційні курси пропонують можливість підвищення кваліфікації, освоєння технологічних навичок роботи для наступного використання програми (наприклад, освоєння автоматизованої системи навчання для ведення локального електронного каталогу або освоєння технології роботи в системі для участі в корпоративних і національних проектах). Дистанційні системи навчання є комерційними та персоніфікованими, тобто той, кого навчають, одержує користувальницьке ім'я та пароль для доступу до матеріалів. Часто часовий період доступу до ресурсів і тестів обмежений графіком навчання.

Зараз активною формою, яка дозволяє слухати лекції, не відходячи від робочого місця, ставити питання, спілкуватися з колегами є вебінари. Вебінар – це «віртуальний» семінар, організований за допомогою Інтернет-технологій. Вебінару властива головна ознака семінару – інтерактивність. Інакше кажучи, ви робите доповідь, слухачі задають питання, а ви відповідаєте на них. Зареєструвавшись, учасники вебінару в призначений час повинні клікнути на надіслане організаторами посилання і підключитися до відповідного сайту. Потужні та цікаві вебінари проводить Інформаційно-бібліотечний центр Академії МУБіНТ – http://portal.mubint.ru/library/Pages/default.aspx. Бібліотеки та інформаційні центри діляться досвідом роботи, повідомляють про семінари і конференції, надають можливість доступу до своїх ресурсів. Активно працюючі фахівці завжди в курсі подій і можуть адекватно зреагувати на виклик часу.

Стаття створена за матеріалами курсів Дистанційної Академії ВГ "Основа" "Інтернет в роботі бібліотеки" http://www.d-academy.com.ua/ --Воленко Ольга 12:12, 31 июля 2013 (EEST)

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.