Ботаніка

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск

Як зробити гербарій



Содержание

Вступ

Гербáрій (лат. herbarium, herbarius, від «herba» —- трава, рослина; в перекладі означає «травник»; в буквальному перекладі "стосовна до трав (книга)"[1]) — колекція спеціально зібраних засушених рослин, призначених для наукової обробки, навчання, або установи, що зберігають колекції засушених рослин і ведуть їх наукову обробку. Гербарії дають можливість вивчати рослини, зберігати рідкісні екземпляри, які знаходять мандрівниками в різних країнах. Однією з основних функцій гербарію як наукової установи, на відміну від музею, є обмін гербарними зразками з метою забезпечення максимального представлення фіто- і мікорізноманітності в його фондах.[2] У практиці гербарної справи існують такі способи накопичення матеріалів у колекціях: цілеспрямований збір разків у природі під час експедицій, обмін дублетами між гербарними установами та отримання гербарних матеріалів як дарунка від приватних осіб.[2] Жодна наукова ботанічна установа не може обійтися без гербарію. Ні малюнок, ні фотографії не можуть дати кращого уявлення про рослину, ніж сама добре засушена рослина.


Як збирати гербарій

Для гербарного зразка потрібно: наявність (у трав'янистих видів) підземних органів, належна збереженість рослин, визначені розміри і етикетка (місце знаходження, місце поширення, час збору, прізвище колекціонера). Коріння рослин часто проникають в глубокі шари грунту, утворюючи дрібні розгалуження Тому їх збирають так, щоб чітко було видно основні риси будови кореневої системи у викопуваної для гербарію рослини. Викопані рослини мають бути збереженими у свіжому вигляді до моменту укладки їх в гербарний папір. Найкращим є вкладати рослини відразу ж на місці в гербарні аркуші, для чого необхідно мати з собою папку або прес з достатньою кількістю гербарного паперу. Папка в найбільш простому випадку являє собою два картона 48х32см, з'єднаних між собою продітою через розрізи тасьмою, чотири кінці якої можуть попарно зав'язуватись. Гербарним папером може служити будь-який непроклеєний папір: газетний, обгорточний, промокальний. Пошкоджені рослини не збирають, оскільки паразитуючі грибки чи комахи зумовлюють деформацію рослини. Збору підлягають не ушкоджені рослини, якщо тільки метою не є створення спеціального гербарію для вивчення паразитичних грибів або визваних комахами захворювань рослин (галів). Збирати краще в суху погоду, оскільки тоді рослини швидше висихають.


Виготовлення гербарію

Підготовка зразка для установки на аркуші паперу. Слід робити гербарій з великих листів щільного паперу розміром 35x25 або 30x20 сантиметрів. Рослину для гербарію викопують у квітучому стані разом з коренем і кладуть її між листами газетного паперу під прес (сплющують). У перші дні рослини перекладають, розправляючи їх і підміняючи вологий папір сухим. Іноді рослини, покладені між листами, пропрасовують гарячою праскою. Найголовнішим прибором, який застосовують для сушки рослин, є ботанічний прес. В найпростішому випадку він складається з двох дерев'яних рамок, на яких натягнута металічна сітка. Розмір ботанічного преса має бути дещо більшим гербарного аркуша. Пачка з рослинами закладується між двома решітками і сильно стягується мотузкою або ремнями. Оскільки рослини при висушуванні віддають багато вологи, то між окремими гербарними аркушами поміщують гербарну прокладку (наприклад, нещільних і доволі товстих сукон). Момент закінчення сушіння легко встановлюється за слідуючими признаками: суха рослина не вигинається і робиться ламкою, при прикладуванні до губ вона здається теплою (ще недосохша рослина, яка містить вологу, здається холодною). При сушінні на сонці рослини псуються (чорніють). Висушену рослину наклеюють клейстером на аркуш паперу (стебла приклеюють тонкими смужками паперу) і роблять надпис: назва рослини (українську і латинську - наукову), сімейство, до якого вона належить, де, коли і ким знайдено і ін. Звичайний гербарій дає повне уявлення про загальний вигляд рослини, але не дає повного уявлення про будову рослини, —- тому поряд з ними виготовляють такі гербарії, які дозволяють більш детальніше вивчити рослину і її будову. На висохлій рослині важко розглянути будову квітки, стебла або плода. Тому засушують не тільки цілу рослину, але і окремі її частини: зрізи стебла, кореня, плоду, чашолистки, пелюстки, тичинки і маточку. Будову плодів представляють у вигляді зрізів. Недозрілий плід томату, бобу, огірка, невелике яблуко розрізають навпіл і безпечною бритвою роблять тонкий зріз. Такі зрізи роблять з двох однакових плодів: один поперечний, інший поздовжній. Щоб соковиті зрізи не зіщулилися при засушуванні, їх накладають на попередньо проклеєний і висушений папір. Для проклейки використовують розчин желатину, столярного клею, вишневий клей або клейстеру. Зріз плода виділить сік і приклеїться до паперу. Папір зі зрізами кладуть під прес. Коли зріз висохне, папір навколо нього обрізають і зріз наклеюють на гербарний аркуш. Таким же чином роблять зрізи (поперечний і поздовжній) як стебел, так і коренеплодів (моркви, ріпи, буряка, редиски). В інших випадках окремі частини рослини (чашолистки, пелюстки, тичинки, маточку, зрізи стебла, кореня, плода) засушують між листками промокального паперу в книжці, і після цього наклеюють на гербарний аркуш поряд з цілою рослиною. Наклеюють рядами: чашелистки, пелюстки, тичинки, маточку, або кругами, як діаграму квітки. Частини квітки обводять рамкою і в деяких випадках прикривають підклеєним з однієї сторони аркушем паперу або целофану. Інколи, на окремих аркушах гербарію виконують всі стадії розвитку квітки і плоду, з розрізом квіткового бутона, квітки і плодів у різних фазах розвитку. При складанні гербарію деревних рослин беруть гілочки з листям, квіти, плоди, насіння, шматочок кори і тонкі (поперечний і поздовжній) зрізи невеликого стволика. У хвойних дерев роблять тонкий поздовжній зріз середини шишки.


Як сушити і зберігати гербарій

Найпростіше сушити листя у книжках і журналах. А зберігати висушене листя можна у звичайному альбомі, приклеївши його на ПВА. Але при такому способі створення гербарію дуже важливо не пересушити листочки, бо вони стануть крихкими. Щоб листочки стали щільнішими, їх можна опустити у розчин з води і клею ПВА (на 4 частини води 1 частина клею). Якщо дитина хоче зробити об'ємний гербарій, для цього підійдуть гілочки з плодами або квіточками, які треба розвісити в сухому місці для просушування. Якщо ти хочеш зробити "особливо міцний гербарій", тобі треба вимочити рослини в розчині гліцерину (1 частина гліцерину і 3 частини гарячої води). Рослини вбирають гліцериновий розчин і не всихають, зберігаючи форму та пружність. Один нюанс: змінюється колір, він стає буро-зеленим. Але листки потім можна розфарбувати фарбами.


Використані джерела

1.Дванадцять місяців 1991: Настільна книга-календар Для молодшого шкільного віку / Упорядник М.Слабошпицький - К.: Веселка, 1990.- 190 с.

2. Гураль Р.І. Новітні інформаційні технології у роботі музеїв (на прикладі сайту Державного природознавчого музею НАН України) // Мат. наук. конф. "Сучасний музей: наукова й експозиційна діяльність". (15 травня 2008 р., м. Чернівці). – 2008. – C. 186-189

3.Гураль Р.І. База даних Гербарій судинних рослин LWS Державного природознавчого музею НАН України // Тез. доп. VІІ Всеукр. конф. "Інформаційні технології в освіті, науці і техніці" (ІТОНТ-2010): Черкаси, 4-6 травня 2010 р. У 2 томах. – Черкаси: ЧДТУ, 2010. – Т. 1. – С. 7.

4. Климишин А.С. Новые подходы к проблеме музейного документирования природной среды // Наука, искусство и новые технологии в современном музее: VІ Всерос. научн.- практ. конф. Ассоц. естественноистор. музеев России, Москва, 24–25 апр. 2006 г.: тезисы докл. – М., 2006. – С. 62-63.

5.Матеріали вікіпедії: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9

6.Електроресурс:http://www.coolreferat.com/%C8%E7%E3%EE%F2%EE%E2%EB%E5%ED%E8%E5_%E3%E5%F0%E1%E0%F0%E8%FF

--Тоцкая Людмила 21:21, 31 октября 2012 (EET)

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.