Верещагін Леонід Федорович

Материал из ЗапоВики

Штучні алмази

Алмаз — це найтвердіший і найміцніший мінерал на Землі. Він утворився у надрах нашої планети, коли розжарена магма мільйони років тому проривала земну кору, рухаючись крізь товщу багатих на вуглець порід. Ці місця прориву магми геологи називають «труб¬ками вибуху», бо тут природа створювала гігантський тиск і високу температуру, наче від вибуху величезної кількості бомб або снарядів. Шматочки вуглецю, які опинилися у «трубці вибуху», були настіль¬ки стиснуті рідкою магмою й обпечені нею, що атоми Карбону набли¬зилися один до одного і залишилися у такому положенні, коли маг¬ма охолола і температура спала. Алмаз являє собою за складом атомів те саме, що вугілля або гра¬фіт: усі ці речовини складаються з однакових атомів Карбону. Але складені вони по-різному. Різниця у розташуванні атомів — це єди¬на причина того, що графіт — м'який матеріал, а алмаз — найтвер¬діший з усіх матеріалів, створених природою. Людині вдалося повторити шлях перетворення однієї речовини в іншу, який багато мільйонів років тому відбувався у природі. Досліди зі штуч¬ного створення надтвердих матеріалів виконував і наш видат¬ний земляк, фізик

Леонід Федорович Верещагін

(29.04.1909-20.02.1977).

Він народився і виріс на півдні України, у Херсоні в сім'ї робітника. У 1928 році закін¬чив Одеський інститут народної освіти. В Одесі розпо¬чав свою діяльність в Інституті фізики. У 1930— 1932 рр,—аспірант, у 1932— 1934 рр.— старший інженер на турбогенераторному заводі. Наукові дослідження розпочав у 1934 році у Фізико-технічному інституті АН УРСР у Харковів старшим інже¬нером. У 1939—1954 рр. завідував лабораторією в Ін¬ституті органічної хімії АН СРСР. З цього ж року очолював Ла¬бораторію фізики високих тис¬ків АН СРСР (у 1958 р. на ба¬зі цієї лабораторії організова¬но Інститут фізики високих тисків АН СРСР). Одночасно з 1953 р. був професором, за¬відуючим кафедрою фізики і хі¬мії високих тисків Московського університету ім. М. В. Ломоносова, а з 1973 р. очолював також кафедру фізики високих тисків у Московському фізико-технічному інституті. Потім пе¬реїхав до Москви, де створив спочатку Лабораторію високих тисків (1954 рік), а потім — Інститут фізики високих тисків (1958). Здійснив фундаментальні дослідження в галузі фізики високих тисків, Один з основоположників цього напряму на¬уки. Виконав фундаментальні дослідження фізичних власти¬востей твердих тіл при високих тисках, зокрема дослідив їх фізико-механічні властивості, структуру, електропровідність, провів ґрунтовні рентгенівські дослідження. Під його керівництвом були виконані фундаментальні дослі¬дження з вивчення оборотних і необоротних поліморфних пе¬ретворень у твердих тілах, мак-роскопічних механічних власти¬востей речовин (зокрема, виті¬кання рідин і пластичних твер¬дих тіл) під високим тиском, з розробки методів і створення унікальної апаратури для добу¬вання високих тисків, з розв'я-зання такої важливої пробле¬ми, як виготовлення і дослі¬дження штучних алмазів, боразона та інших надтвердих кристалів. У 1960 році Леонід Верещагін разом зі своїми співробітниками отримав перші у нашій країні рукотворні алмази, здійснивши перетворення графіту в алмаз при тиску, що у 50 тисяч разів перевищував атмосферний. Невдовзі Л. Верещагін навчив перетворювати графіт у кришта¬лики алмазу київських учених та інженерів. У місті Києві, в Інсти¬туті надтвердих матеріалів під керівництвом В. М. Бакуля був побудований один з перших у світі великий цех з масового виробництв штучних алмазів. За наукові дослідження в га¬лузі фізики високих тисків, за одержання штучних алмазів у 1961 р. Л. Ф. Верещагіну при¬суджено Ленінську премію. А в 1966 році завод з виготовлення штучних алмазів був побудований у Полтаві. Відтоді Полтава посіла провідне місце у світі з виробництва синтетичних алмазів та алмазного інструменту. Попит на штучні алмази постійно зростає, бо їх застосування дозволяє на ме-талообробних заводах обробляти найтвердіші і найміцніші металеві деталі, потрібні у сучасних машинах і механізмах. Ра¬зом із співробітниками Верещагін розро¬бив конструкції компресорів ви¬сокого тиску, які є унікальними і дають можливість добувати тиски в газі понад 6-107Па, в рідинах — понад 15 • 108 Па. Нагороджений трьома орденами Леніна, інши¬ми орденами і медалями. Лауреат Державної премії СРСР(1952 р.), у 1963 р. удос¬тоєний звання Героя Соціаліс¬тичної Праці. Обирався членом Шведської королівської академії інженер¬них наук. Але найбільшою-нагородою для нього було впровадження виробни¬цтва алмазів на рідній українській землі. Помер академік Верещагін у 1977 році в Москві.

Література:
1. Смірнов В.А. Починаємо вивчати фізику – 2., Харків, «Освіта», 2005
2. Фізика в школах України 2007, №17
3. Кордун Г.Г. Бібліографічний довідник видатних фізиків, Київ «Радянська школа», 1985 р.
4. www.chem.msu.su
5. http://ru.wikipedia.org
6. http://www.msu.ru