Вплив рівня розвитку емпатії на міжособистісні стосунки в класному колективі

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск

Вплив емпатії на міжособистісні стосунки в класному колективі Емпатія дійсно має вплив на міжособистісні стосунки в класному колективі.

Проблема вивчення розвитку емпатії в підлітковому віці давно стала предметом наукового дослідження в психології.

Це пов`язано з тим, що емпатія як психологічний феномен має великий вплив на всю особистість вцілому.

Особливо актуальна ця проблема для підлітків, так як саме в цей період формуються й розвиваються емпатійність й міжособистісні

стосунки між дітьми.

Всебічний розвиток і виховання підростаючого покоління - не лише завдання, але й обов'язкова умова побудови нового

гуманно – демократичного, високоінтелектуального суспільства, що є однією з основних проблем, пов'язаних з розбудовою

державності України. Вирішення цього загального завдання реалізується через формування духовно і фізично здорової особистості.

Перехід до підліткового віку характеризується глибокими змінами, що впливають на особистісний розвиток дитини.

Вони стосуються фізичної зрілості організму, а також відносин, які складаються у підлітків з дорослими людьми та однолітками.

Еталони міжособистісного сприймання, якими користуються підлітки, оцінюючи оточуючих людей, стають все більш узагальненими

і співвідносяться з ідеалами, цінностями і нормами. Тому саме в підлітковому віці емпатійність може закріпитися як стійка

особистісна якість.

Слово «емпатія» грецького походження і означає співпереживання. Але під емпатією розуміють не просто співпереживання чи

співчуття. Це здатність людини відчувати і переживати емоційний стан іншого як свій власний, сприймати навколишній світ так,

як сприймає його інший, відчувати біль чи насолоду, як відчуває інший.

Дослідження впливу емпатії на міжособистісні стосунки підлітків є досить актуальною тому, що в пубертантному віці особливо

велика потреба в дружніх відносинах, які передбачають прагнення до повного розуміння і прийняття іншою людиною, визначаючи цим

інтимно-особистісний характер спілкування з однолітками, а пізніше й з значущими дорослими.

При цьому емпатія розглядалася в більшості досліджень як умова, необхідна для успішного здійснення процеса

міжособистісних стосунків.

У психологічних дослідженнях кінця ХІХ початку ХХ століття питання емпатії вирішувалось у ході вивчення інших суміжних проблем.

О.Ф.Лазурський, вивчаючи явище альтруїзму, зазначає, що воно базується на “психолого-характерологічному комплексі” почуття

симпатії або вчуття. С.Л.Рубінштейн бачить емпатію складовою частиною любові. Фізіолог і психіатр В.С.Дерябін відносить

співчуття та співстраждання до групи позитивних соціальних почуттів. Б.М.Теплов вважає емпатію функцією “живої уяви”,

яка уможливлює співчуття іншим. П.М.Якобсон зазначав, що взаємодія почуттів людей у процесі спілкування базується

на “механізмі емоційного зараження”.

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.