Віртуальна екскурсія "Історія розвитку механіки в Україні

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск

Запорізька загальноосвітня школа №80. Вчитель фізики та астрономії Касян І.І. Участник:Касян Ірина.

Тема: Історія розвитку механіки в Україні.

Предмет: Фізика.Зародження й розвиток фізики як науки

Клас: 10.

Опис екскурсії: Основи механіки були закладені в Україні ще в Х-ХІ ст. під час спорудження стародавнього Києва. Інтенсивного розвитку механіка в Україні набуває у повоєнні часи. В цей період у системі Академії наук України створюється багато нових науково-дослідних інститутів як в Києві, так і в інших містах України: Харкові, Львові, Донецьку, Дніпропетровську. Київ стає одним з провідних наукових центрів розвитку механіки. Досягнення українських вчених у галузі аналітичної механіки, нелінійної механіки, теорії пружності, гідроаеромеханіки, будівельної механіки, механіки машин набувають всесвітнього значення.

'Зупинка "Як все починалось"'

Під час будування Києва слов'янські племена використовували елементи механіки спочатку при зведенні дерев'яних, а пізніше, у Х-ХІ ст., кам'яних споруд. Окремі будівлі тих часів, які збереглися до сьогоднішніх днів, і зараз, вражають високим рівнем майстерності стародавніх київських будівельників. Елементи механіки також широко застосовувалися при будівництві млинів і різних механічних і водопідйомних пристроїв.

Історичні дослідження підтверджують, що стародавні Київські будівельники використовували в своїй практиці механіко-геометричні обчислення; окрім того, вони покращували акустичні властивості будинків за допомогою спеціальних засобів - вмуровували у стіни порожнисті посудини-резонатори (голосники)

'Зупинка "Нехай мене навчать"'

Елементи механіки викладались серед інших наук у Києво-Могилянській колегії (1632р.), яка була видатним центром науки, культури та освіти не лише в Україні, а й у Росії. У 1701р. Києво-Могилянська колегія дістала титул і права академії й почала називатись Київською академією. Саме в системі освіти Київської академії механіка сформувалась як наука.

" Києво-Могилянська колегія

'Зупинка "Обличчя української механіки"'

Серед перших учених Харківського університету необхідно відзначити видатного українського діяча науки та освіти, професора, ректора Харківського університету Т.Ф. Осиповського (1765-1832). Він зробив значний внесок у розвиток математики, механіки, досліджував різні питання фізики та займав прогресивні позиції з цілого ряду наукових і філософських питань.
Осиповський_Тимофій_Федорович
O. М. Ляпунов
Київське фізико-математичне товариство

Учнем Т.Ф. Осиповського був видатний український математик тп механік М.В. Остроградський (1801-1862). У 1816-1820рр. він навчався у Харківському університеті, псля чого підвищив свою теоретичну підготовку у Парижі, де стажувався у кращих вчених Європи того часу: П'єра Симеона Лапласа, Фур'є, Симеона Дені Пуассона. Одна з перших праць М.В. Остроградського була представлена у Паризькій академії наук. Він зробив внесок у розвиток фундаментальних принципів теоретичної механіки, а також гідродинаміки, теорії пружності. М.В. Остроградський вважається одним із засновників небесної механіки. За свої наукові здобутки був обраний почесним академіком у різні академії світу (Петербурзьку, Американську, Паризьку, Туринську). Видатний вітчизняний математик та механік О.М. Ляпунов (1857-1918), який протягом 17 років працював у Харківському університеті, за період свого життя працював над питанням стійкості руху, яке вважалось в той час найскладнішим питанням природознавства. Його праця "Загальна задача про стійкість руху" (1892р.) набула всесвітнього визнання. Значний внесок у розвиток механіки та методи її викладання зробив професор Київського університету Г.К. Суслов (1857-1935). Він досліджував окремі питання руху матеріальних точок та абсолютно твердих тіл.

'Зупинка "Підкорення небесного простору"'

Розвиток механіки завжди був тісно пов'язаний з досягненнями техніки, особливо таких її напрямків, як авіація та космонавтика. Вже на початку ХХст. в Україні були здійснені істотні кроки в області авіації. Провідне місце у цьому напрямку належить видатним аматорам та конструкторам повітроплавання профеорам: Б.М. Делоне, О.С. Кудашов, М.О. Артемєв. Протягом 1909-1912рр. у Києві було сконструйовано приблизно 40 різних типів експериментальних літаків, що значно перебільшували досягнення Росії на той час. Київський конструктор Ф.Ф. Андерс побудував перший дирижабль "Київ", на якому виконав більше 160 польотів та підняв у повітря понад 200 пасажирів.

Андерс Федір – конструктор першого українського дирижабля

Досягнення українських літокобудівельників набули світового значення. Під керівництвом авіаконструктора О.К. Антонова, було спроектовано 20 типів літаків: Ан-8, Ан-17, Ан-32, Ан-72 (транспортні літаки), а також Ан-10, Ан-24, Ан-28 (пасажирські). Особливо популярними сьогодні є транспортні велетні: Ан-22 ("Антей"), Ан-124 ("Руслан"), Ан-225 ("Мрія")

Своєрідним днем народженням української космонавтики можна вважати 16 березня 1962р., коли з космодрому Капустин Яр запущена космічна система 6301 з космічним апаратом ДС-2. Так вперше реалізована ідея використання стратегічних ракет для потреб науки, телебачення, зв'язку. Ця програма надалі одержала назву "Космос". У 90-х роках ХХст. в Україні розроблена національна космічна програма, яка спирається на створення універсальної космічної платформи для дистанційного зондування Землі, розробку супутникової системи зв'язку та систем екологічного моніторингу.

'Зупинка "Перспективна"'

В Україні сформувалась потужна школа механіки. Дослідження українських учених-механіків у галузях аналітичної механіки, теорії пружності, нелінійної механіки, теорії коливань, гідроаеромеханіки, механіки твердого тіла та полімерів, механіки машин, будівельної механіки набули широкого визнання у світовій науці та техніці. Досягнення механіки сприяють розвитку машинобудування та космонавтики, різних видів сучасної техніки і транспорту, сприяють створенню нових технологій виробництва та прискоренню науково-технічного прогресу.

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.