Засновник акустичної школи

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск
Andreev Mikola Mikolaevich.jpg

Андреєв Микола Миколайович народився 28.07.1880 в с. Курмани Недригайлівського повіту Полтавської губернії ( тепер — Недригайлівський район Сумської обл.) У 1909 р. успішно закінчив Базельський університет (Швейцарія) із ступенем доктора філософії. Після навчання працював в освітніх та наукових закладах Москви і Петербурга (з 1924 р. — Ленінграда). У 1912—1918 і у 1924—1925 рр. його наукове життя було пов’язане з Московським державним університетом (тепер — ім. М. Ломоносова). Молодий, енергійний і талановитий вчений поєднував викладацьку діяльність в університеті з науково-дослідною роботою у Всесоюзному експериментальному електротехнічному інституті, де завідував лабораторією (1920—1926). Вченого вирізняли організаторські здібності і новаторський підхід до розв’язання проблем. У 1926—1928 рр. він очолював відділ акустики й одночасно був заступником директора Ленінградського електрофізичного інституту. У 1932-1938рр. очолював організовану ним кафедру акустики у Військовій електротехнічній академії зв’язку. З 1940 р. М. Андреєв працював у Фізичному інституті ім..П.М. Лебєдєва АН СРСР, де очолював лабораторію акустики. Після перетворення лабораторії у 1954 р. в Акустичний інститут АН СРСР став завідувачем відділу. У 1933 р. талановитого вченого було обрано членом-кореспондентом, а в 1953 р. він став дійсним членом АН СРСР. Основні наукові здобутки Андреєва Миколи Миколайовича пов’язані з розробкою теорії коливань і вивченням проблем акустики. У цій галузі вчений залишив глибокий слід і був піонером у вирішенні широкого кола завдань. Чітке розуміння завдань і глибокі знання допомагали вченому визначати ключові проблеми і знаходити сміливі й оптимальні шляхи їх вирішення. Він створив радянську наукову школу акустиків, яка під безпосереднім його керівництвом розробила теорію поширення звуку в рухомому середовищі; розв'язував проблеми поширення акустичних коливань в атмосферному та водному середовищах, проблеми архітектурної акустики, електроакустичної апаратури. Важливими є роботи з вивчення шуму літака, п'єзоелектрики, теорії телефону, з фізичних основ акустики музичних інструментів. У 1941—1945 рр. під Керівництвом Андреєва проводилися роботи, які започаткували радянську гідроакустику. Вчений-новатор зробив суттєвий внесок у розвиток гідроакустики, архітектурної та біологічної акустики. Його здобутки мають велике практичне значення і застосовуються у різних галузях техніки. Під керівництвом Андреєва М.М. в СРСР уперше було проведено дослідження з нелінійної акустики та поширення звуку в шаруватих середовищах. Низка праць Миколи Миколайовича Андреєва присвячена вивченню спектра затухаючих коливань, коливань кристалічних та анізотропних середовищ, реверберації звуку та звукоізоляції. Андреєв Микола Миколайович відомий також як педагог та популяризатор наукових знань. Він заснував і редагував науково-популярний журнал «Искра» (рос.) з 1923, був головним редактором «Акустического журнала»(рос.) АН СРСР. Андреєв М.М. є автором курсу фізики «Механіка. Акустика. Теплота і молекулярна фізика»(1948р.) У 1970 році йому присвоєно звання Героя Соціалістичної праці, він нагороджений 4 орденами Леніна і орденами Трудового Червоного Прапора та медалями. 31.12.1970р. вченого не стало. Його ім’я було присвоєно Акустичному інституту АН СРСР.

Література:

Кордун Г.Г. Біографічний довідник видатних фізиків.- К.: Радянська школа,1985

НАРОДЖЕНІ УКРАЇНОЮ. Меморіальний альманах. У 2-х т. — К.:ЄВРОІМІДЖ, 2002. — Т.1. — С. 72—73.

Интернет-ресурси:

http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/bfc7708cd039f685/

http://uk.wikipedia.org/wiki/ Андреєв_Микола_Миколайович

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.