Здружений з Україною

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск

Здружений з Україною

Оноре де Бальзак


Один з найвидатніших романістів ХІХ ст. Оноре де Бальзак двічи відвідав Україну (у 1847-1848 рр.). Загалом він ровів тут більше двух років. Окрім Верхівні побував у Бердичиві, Киеві та інших містах. Перебування в Україні дало йому можливість ознйомитися зі слов"янським світом, до якого він виявляв інтерес. У листах на батківщину Бальзак відзначав багатства нашого краю. Творчість великого француза стала відомою в Україні завдяки російським перекладам, які почали з"являтися майже одночасно з французькими виданнями. З творами Бальзака був добре обізнаний Т.Г. Шевченко, про що свідчать посилання на них у його повістях. І. Франко охарактерезував творця "Людської комедиї" як одного з найвидатніших представників реалістичної традиції у французькій та європейській літературі. І в 1879 року в листі до Михайла Павлика молодий І. Франко просив його зробити переклади для задуманої ним газети “Нова Основа” деяких “дрібних повісток” Бальзака, котрі як він чув, “мають бути дуже хороші”. Нам пощастило дізнатися, чи М. Павлик виконав це замовлення Франка, проте, либонь, звідси починається історія засвоєння нашою літературою художньої спадщини Оноре де Бальзака в українських перекладах.
Правда, ще до Франка, Т. Шевченко та й інші письменники знали, а Марко Вовчок, яка певний час жила в Парижі, захоплено читала і любила твори великого французького митця, про що залишив свідчення її син. Спочатку українська громадськість ознайомлювалася з творчість великого французького реаліста з оригінальних творів,що ввозилися в Росію з Франції, а також з російських періодичних видань. Відомо, що вже 1831 року в “Телескопе” (№5-8) був надрукований перший російський переклад повісті “Мщение”, зроблений московським літератором Миколою Пилиповичем Павловим.
Українською мовою твори Бальзака починають виходити з 1884 року (а не з 1927 – як твердить А. Розанова), коли в “Бібліотеці найзнаменитіших повістей”, заснованій за участю Франка, з?явився у Львові переклад роману “Батько Горіо”.


У наступне тридцятиліття не з'явилося жодної книжки Бальзака в українському перекладі, а до 1900 року включно не було і жодної газетної чи журнальної публікації.

Недарма з цього приводу західноукраїнська критика тужливо мріяла : “Мати бодай 10 томів Бальзака у добрих перекладах - це сьогодні обов'язок кожної європейської літератури. Бо кожна може не одного від нього навчитися ”.
Однак умови були такі, що спромоглися видати лише один том. Твори Бальзака змогли широко виходити на Україні тільки після Жовтневої революції. Починаючи з 1927 року, з?являються в українських перекладах такі фундаментальні романи і повісті з циклу “Етюди про звичаї”: “Гобсек”, “Євгенія Гранде”, “Батько Горіо”, “Втрачені ілюзії”, “Селяни”,“Кузина Бета”. Найбільше перекладалися повісті “Гобсек” – п'ять разів (1930 – двічі, 1951, 1953, 1971), роман “Батоко Горіо” – читири рази (1927, 1939, 1953, 1971), “Втрачені ілюзії” – тричі (1937, 1938, 1956) і “Євгенія Гранде” - двічі (1953, 1971).

Крім фундаментальних романів, у різний час вийшли “Шагреньова шкіра” (1929, 1936), “Бідні родичі. Кузен Понс” (1929), “Бідні родичі. Кузина Бета”(1929), “Полковник Шабер” (1930), “Тридцятилітня жінка” (1934), “Розкоші і злидні куртизанки” (1941), “Селяни” (1953). У 1958 році Держлітвидав України 115-тисячним тиражем два гострі антирелігійні оповідання Бальзака - “Спадкоємець диявола” і “Красуня Імперія” в перекладі Б.Ф. Баєва та В. К. Котирло.


За роки Радянської влади твори Бальзака видавалися в Україні 19 разів загальним тиражем 408,5 тисячі примірників, в том числі українською мовою 15 разів тиражем 399,2 тисячі примірників.

Твори Бальзака вивчаються у середніх школах і вузах, їх інсценізують і ставлять у театрах, екранізують і створюють на їх основі художні полотна.
Відомий роман Натана Рибака “Помилка Оноре де Бальзака” перекладений багатьма мовами. За сценарієм Н. Рибака режисер Тимофій Левчук поставив на київській кіностудії ім. Довженка однойменний широкоекранний фільм.

Бальзак добре відомий українському читачеві. Цьому сприяла критика.
І. Франко точно і проникливо охарактеризував творчість автора “Батька Горіо”. І хоч, крім чисельних висловів, критик не залишив жодної спеціальної статті, присвяченої Бальзаку, проте його окремі судження дають вельми пластичну оцінку сильних сторін реалізму французького генія. Естетичне мірило Франкового літературознавчого судження базувалося на несхибному переконанні, що “наукова підкладка і аналіз становить іменно найбільшу вартість сеї нової літератури проти усіх давніших, вона запевнює довговічну стійкість творам таких письменників, як Діккенс, Бальзак, Флобер, Золя, Доде, Тургенєв, Гончар, Толстой”.


Українська критика розглядає Бальзака як великого французького письменника-реаліста, що дав всеохоплюючу картину буржуазного світу в “Людській комедії”, картину, котра вражає універсальною широтою гідною подиву глибиною аналізу законів капіталістичного суспільства. З опублікованих наукових досліджень, нарисів, есе, статей про Бальзака привертає увагу післямова до книги Н. Рибака “Помилка Оноре де Бальзака” академіка О. І. Білецького, теоретичні праці професорів С.В. Савченка, С.І. Родзевча, О.В. Чичеріна, Т.К. Якимович та бальзакознавця А.А. Розанової, де подані широкі узагальнення і переконливі висновки щодо генезису та новаторства реалізму Бальзака, глибина розуміння ним суспільних відносин і психологічних конфліктів, його місця і ролі в європейському етичному процесі ХІХ століття.

Окремий набуток бальзакознавства - ретельні дослідження і статті Д. Наливайка і Ш. Вядро, що у різних аспектах висвітлюють проблему - “Бальзак і Україна”, в якій він побував двічі (жив у Верхівні, відвідав Київ, вінчався в Бердичеві), розкривають і пояснюють велике зацікавлення його спадщиною не тільки читачів, а і письменників, перекладачів і критиків.


Література.
  1. Бальзак О. Твори. — К.: Молодь, 1971. —500 с.
  2. Наливайко Д.С. Оноре Бальзак. Нарис життя і творчості. — К.: Дніпро, 1985. — 190 с.
  3. http://uk.wikipedia.org/wiki/Оноре_де_Бальзак
Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.