Зот Ілліч Некрасов – академік АН УРСР.(8.01.1908 — 1.12.1990

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск

Зот Ілліч Некрасов – академік АН УРСР. (8.01.1908 — 1.12.1990)

Некрасов Зот Ілліч

Академік Зот Некрасов є визначним вченим-металургом та організатором науки. Його головна заслуга – вирішення комплексу проблем відбудови та подальшого розвитку вітчизняної металургійної галузі в складний післявоєнний період. З. І. Некрасов став знаменитим завдяки основоположним фундаментальним та прикладним дослідженням в галузі доменного виробництва. Роботи з дослідження і застосування природного газу та кисню в доменній плавці дали можливість вивести вітчизняне доменне виробництво на світовий рівень.

Зот Ілліч Некрасов народився 8 січня 1908 р. у місті Мелітополі, що на той час належало до Таврійської губернії (зараз у Запорізькій області). Він був сином робітника-залізничника. 1930 року закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (зараз – Національна металургійна академія України), та почав працювати на посаді наукового співробітника й одночасно керівника групи науково-дослідного інституту металів. Наукові праці вченого з самого початку були присвячені, головним чином, теорії доменної плавки. Ще будучи студентом, З. І. Некрасов брав участь у дослідженнях, котрі проводили відомі вчені-доменщики професори П. Г. Рубін та А. М. Похвіснєв.

З 1938 р. Зот Некрасов паралельно з науковими дослідженнями почав викладати в Дніпропетровському металургійному інституті, був обраний професором кафедри металургії чавуну. Зот Некрасов був учнем одразу двох знаменитих учених-металургів – академіків М. О. Павлова та І. П. Бардіна. Ще в довоєнні роки З. І. Некрасов сформувався як талановитий дослідник теорії та практики доменного виробництва. У 1941 р. З. І. Некрасову була присуджена Сталінська (Державна) премія «за комплекс праць з використання теплової та хімічної енергії периферійних газів у доменній печі». У роки Великої Вітчизняної війни З. І. Некрасов працював за Уралом, куди були евакуйовані головні металургійні підприємства та формувалася металургійна база оборонного щита країни. Керував цією величезною роботою тоді вже патріарх радянської металургії – академік Іван Павлович Бардін. З. І. Некрасов багато в чому консультувався з Бардіним, разом із ним виїздив на заводи в Нижній Тагіл, Магнітогорськ та Кузнецьк, де на місці вчені предметно консультували металургів.

У 1951 р. за видатні наукові заслуги З. І. Некрасов був обраний академіком Академії наук УРСР. Вся наукова діяльність З. І. Некрасова була спрямована на вирішення практичних і теоретичних завдань інтенсифікації доменного виробництва. Результатом стало істотне підвищення продуктивності доменних печей. Це дозволило отримати десятки мільйонів тон чавуну без будівництва додаткових печей. Зокрема, З. І. Некрасов винайшов прилад для автоматичного контролю складу і температур периферійних газів в доменній печі. Його впровадження дало можливість регулювати безперебійну роботу домен.

Інший великий внесок у науку З. І. Некрасова - дослідження можливостей застосування природного газу в металургії. У 1957 році професор З. І. Некрасов і інженери І. І. Коробов і А. А. Варчуків провели унікальний і ризикований експеримент: вперше в світі газ метан був застосований у виробничому процесі на заводі імені Г. І. Петровського в Дніпропетровську. Цей новий спосіб став широко розповсюджуватися на інших підприємствах країни. Застосування природного газу внесло корінні зміни в доменне і мартенівське виробництво. За теоретичну розробку і широке застосування природного газу в доменному виробництві З. І. Некрасов у 1960 році був удостоєний Ленінської премії. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 березня 1969 року «за великі заслуги в розвитку радянської науки» Некрасову Зоту Іллічу присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і Золотої медалі «Серп і Молот». Наукова діяльність вченого була відзначена цілою низкою нагород – три ордени Леніна, три ордени Червоного Прапора, орден Жовтневої революції, орден „Знак пошани” та інші.

З. І. Некрасов став широко відомий в наукових колах і як видатний організатор наукових досліджень. З його ім’ям пов’язано облаштування на новому місці, в Дніпропетровську, та подальший динамічний розвиток Інституту чорної металургії – однієї з наукових найбільших організацій галузі. Ставши у 1952 р. директором інституту, З. І. Некрасов доклав максимум зусиль, аби перебазувати інститут із Києва, де він тоді знаходився, до Дніпропетровська – металургійного серця України, головної виробничої металургійної бази.

З. І. Некрасов був директором Інституту чорної металургії 24 роки, з 1952 до 1976 рр. Директор доклав чималих зусиль для облаштування інституту в Дніпропетровську та розгортання дослідницької роботи на належному рівні. Завдяки його наполегливості, інститут отримав нові сучасні приміщення з прекрасною науковою базою. Наукова діяльність З. І. Некрасова отримала широке міжнародне визнання. Багато років він був головою Комітету з чорної металургії Європейської економічної комісії ООН. Був також членом низки комітетів та наукових рад, діяльність яких стосувалася вирішення проблем чорної металургії.

Багато років поспіль З. І. Некрасов очолював Дніпропетровський науковий центр Академії наук УРСР (нині – Придніпровський науковий центр Національної Академії наук України). Це була порівняно невисокого зросту людина, привітна, доброзичлива, щира. На столі в робочому кабінеті академіка З. І. Некрасова знаходилася червона пластмасова пластина, звернена обличчям до відвідувача. На ній був напис: „Не согласен – возражай; возражаешь – предлагай; предлагаешь – выполняй”.

Жив і працював у місті Дніпропетровськ. Помер 1 грудня 1990 року на 83-му році життя. Похований на центральній алеї Запорізького меморіального цвинтаря в Дніпропетровську. Нагороджений трьома орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, трьома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», медалями. Лауреат Ленінської (1960) і Сталінської премії третього ступеня (1941).

У 1997 р. Національною Академією наук України була заснована Премія НАН України імені З. І. Некрасова, яка вручається Відділенням фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України за видатні наукові роботи в галузі металургії.

Використані джерела:

[ http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2,_%D0%97%D0%BE%D1%82_%D0%98%D0%BB%D1%8C%D0%B8%D1%87 Некрасов, Зот Ильич]

Некрасов, Зот Ильична сайте "Герои страны"



Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.