К.В.Василенко Дидактична гра

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск

 У родині Вогнів народилися дітлахи: вогник-дівчинка і вогник-хлопчик. Назвали їх Іскорка і Вуглик.
Як і всі діти вони любили бігати, стрибати і бешкетувати.
Одного разу:
- Летимо травичку палити, - запропонував Вуглик.
- Летимо, - погодилася Іскорка.
І вони, осідлавши повітряних коників, помчали на лісову галявину.
- Пожежа, - здійняли переполох звірята.
- Вогонь! – закричала на весь ліс сорока.
А Іскорці і Вуглику хоч би що: бігають один за одним з дерева на дерево.
- Ой, біда, - сплеснула пухкими долонями Хмаринка. – Ану бігом звідси! – насварила малих вогників. – Геть!
Бачачи, що Іскорка і Вуглик на її слова не зважають, вона надулася, потемніла і з неї на землю полився дощик…
- Ви чого, тітко? – насупилися вогники. – Ми ж лише граємося…
- Граєтеся? – загуркотіла Хмара. – Та ви ледь ліс не спалили! Бігом додому, бо батьків покличу.
- Ми самі підемо, - потупили очі малі вогники. Вони добре знали: якщо дізнаються батьки, то їм не позаздриш!
А скільки разів було, що мама з татом доручали їм завдання, а Вуглик і Іскорка про них забували…
- Потрібно щось робити, - сказав одного разу батько-Вогонь, - наші діти зовсім безвідповідальні.
- Просто вони ще малі, - спробувала виправдати їх мама.
- Так, вони ще не зовсім дорослі, але і у звіряток є діти! А вони їх ледве не позбавили життя!
- Тут я з тобою згідна, - погодилася мама-Вогонь. – Їх ігри могли привести до біди, добре що тітка Хмара втрутилася.
- Отож.
На наступний день, як тільки Сонечко розплющило оченята, тато-Вогонь розбудив Іскорку і Вуглика:
- Прокидайтеся, бешкетники. Сьогодні я вас візьму з собою на роботу.
- Ура! – застрибали малі. Вони так давно про це мріяли!
Спочатку малі вогники попрямували з батьком до пекарень: там Вогонь розтопив печі… «Дякуємо тобі, Вогонь!» - дякували пекарі, задоволено оглядаючи свіжоспечений хліб.
Яке рівномірне полум’я! – раділи подорожні, розпаливши багаття. – Біля такого вогню і зігріємося і їсти швиденько зготуємо.
Іскорка і Вуглик з гордістю дивилися на батька. Який він молодець, - думали. – Всі його поважають і шанують. А як обережно він запалює свічі для закоханих! От би і собі так навчитися!
- Навчитеся! – прочитав їх думки батько. – Головне дуже цього захотіти.
- Ми хочемо! – закивали малі вогники.
З тих пір вони щодня вчилися всьому тому, що вміли їх батьки. Спочатку не все вдавалося, але Вуглик і Іскорка дуже старалися і згодом все частіше і частіше їм говорили слова подяки.
- Бачиш, Вуглику, і нас вже шанують, - сказала одного дня Іскорка.
- Так, - посміхнувся Вуглик. – І знаєш, це набагато приємніше ніж бешкетувати.
А ми в вас ніколи не сумнівалися! – обійняли Іскорку і Вуглика батьки. Їм було приємно знати, що їх дітям дякують, що вони потрібні.

- Так, важко уявити навіть незначний відрізок часу, який можуть прожити люди без світла, без тепла, що дарує нам вогонь.
Але, на жаль, вогонь приносить людям не тільки радість. Коли з ним неправильно поводитись, може стати великим злим ворогом.
- Тож, з’ясуємо які засоби пожежогасіння існують. Скористайтеся ключем.

Л О А В Г Д Е І И Н С К Р У П Х
♥ ♦ ♫ ☼ ☻ ▲ ☺ ♪ ■ ◘ ▬ ≈ ∩ ↔


☼ ♦ ▲ ♫


∩ ♪ ♦ ◘


≈ ↔ ☺ ∩ ♦ ◘ ▬ ■ ☼ ♫ ♥ ♦


☼ ♦ ☻ ☺ ☻ ♫ ■ ◘

- Давайте спробуємо скласти правила протипожежної безпеки. Виконайте наступне завдання.
1. Допиши речення, вибери потрібне, на твій погляд, слово з дужок.
Гратися сірниками (дуже весело, цікаво, можна, небезпечно).
2. З’єднай частини речення.
Вогонь можна запалювати тільки з дітьми
самому
з дорослими
3.Роз’єднай на окремі слова, запиши речення.
Незалишайтебезнаглядувідкритийвогонь !
4.Склади речення зі слів, запиши.
Не, під, розпалюй, деревами, багаття.
5.Закресли букви ч, м, с. Прочитай застереження.
Нечзалишаймбезснаглядучелектромприладис !


Розробила вихователь ГПД Василенко К.В.

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.