Листая школьные страницы

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск

Контрольная работа

Контрольная работа,

Опять переполох,

Учитель, ну зачем ты

Застал ребят врасплох?

Ведь им твои задачи,

Не хочется решать,

Хорошая погода,

И можно погулять!

Ведь физику считают,

Предметом непростым,

Учитель, лучше вспомни,

Как сам был молодым!(Марк Львовский) --Свидлова 01:39, 9 декабря 2012 (EET)


За що я люблю свою школу
Є багато причин, за що можна любити нашу школу.По-перше, вона незвичайна.Так звана "молодша" школа, існує окремою державою.І всі маленькі школярики почувають себе як вдома, в сім'ї.В ній разом зі своєю першою вчителькою ми прожили чотири веселих, цікавих, дивовижних роки. Обходячи великі клумби з незвичайними трояндами, ми мандрували до шкільної їдальні.Як цікаво нам було в старшій школі. І ось ми старшокласники.Нас зустріли турботливі,досвідчені,вшановані вчителі.Особливо мені подобаються цікаві подорожі на уроках географії та уроки малювання.В нашій школі затишно та чисто завдяки прибиральницям.Мені подобається, що діти в нашій школі дружні, добрі та товариські.Допомагає створити порядок в школі наш директор. Я люблю свою школу і бажаю всім змін на краще!(Учениця ЗОШ №86 7-Б класу Гутарева Єлизавета.)-- Анна Кулик 22:39, 9 декабря 2012 (EET)


Подробнее

Подробнее

Сторінками історії
Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 86 Запорізької міської
ради Запорізької області

Із спогадів працівників
1946-1971


1946 рік
Іще навкруги були видні руїни війни 1941-1945 років, а жителі селища В-Хортиця почали відновлювати школу в приміщенні колишнього дитячого садка заводу ім.Енгельса.
Зносили меблі, ремонтували своїми силами приміщення, приводили в належний вигляд садибу.
1 вересня 1946 року школа знову прийняла в свої стіни мешканців селища.
Школа розміщувалась в чотирьох класних кімнатах, один з класів розміщувався в коридорі. Школа була початковою, навчались в ній учні 1-4 класів. Учнів було 140, в школі працювало 11 вчителів: Чувичкіна Н.А., Троцько М.Ф., Сарана М.І., Несторенко К.Н., Лисенко
В.І., Сарана Я.В., Нечаєва О.М. та інші. :Екатерина Василенко 08:35, 12 декабря 2012 (EET)

...Школа працювала в три зміни, не вистачало підручників, паперу, користувались наочними посібниками, виготовленими руками дітей і вчителів. Значна частина дітей не навчалась в період війни і були переростками, але до
навчання вони ставились з особливою старанністю. В літній період і в весняний, по можливості, допомагали місцевому колгоспу. Ремонтування шкільних приміщень проводилося силами батьків і учнів.
лами батьків і учнів.
На зароблені кошти в підшефному колгоспі ім.Енгельса купували наочні посібники,
канцприладдя, допомагали дітям-сиротам.
Піонерська робота в класах проводилась вчителями-предметниками та активістами
заводу ім.Енгельса.
В 1948 році завідування школи прийняв Шамрицький Максим Іванович. :Северін Ольга 09:08, 12 декабря 2012 (EET)

Труднощі переборювали

Кількість учнів збільшувалась, а приміщень не вистачало. Силами вчителів,
батьків і учнів розпочалось добудовування двох класних кімнат, яке й закінчили в 1949 році. Навколо школи розпочались насадження фруктових дерев. Повністю закладка саду була проведена в 1951 році.
В 1952-1953 навчальних роках під керівництвом директора школи Щитініна
Михайла Якимовича було добудовано іще чотири класних кімнати і школа стала семирічною. Школа нараховувала 350 учнів 1-7 класів. :Наталия Фетисова 09:17, 12 декабря 2012 (EET)

...Матеріальна база школи значно зростала, як підручниками так і канцприладдям
учні були забезпечені. Учні школи одночасно з учителями систематично допомагали місцевому колгоспу. На зароблені кошти організовувались недалекі екскурсії. На екскурсіях збирався матеріал місцевих рослин, з яких виготовляли роздатковий матеріал на уроки природознавства.
Коротко описували проведені екскурсії і кращі матеріали залишали при школі.
Організовували зустрічі з воїнами Великої Вітчизняної війни.
Колектив учителів працював згуртовано і настирливо, приділяючи належну
увагу як навчанню учнів, так і вихованню.

Із спогадів завідуючого
В-Хортицької початкової школи № 3
Шамрицького Максима Івановича
10/ІІІ/1971 року :Биличенко Наталия 09:20, 12 декабря 2012 (EET)

А школа росла, розширювалась . . .

Місцевий завод ім.Енгульса не тільки відбудовувався, але й значно розширився,
навколо заводу будувались житлові приміщення, поповнювалось населення селища В.Хортиця. Кількість учнів школи збільшувалось, значно поглиблювалась виховна і спортивна робота.
В 1956 році під керівництвом директора школи Журавльова О.Д., при активній
участі старших класів і вчителів, батьків був збудований спортивний зал і три класних кімнати. З 1956 року школа стала десятирічною і називалась В.Хортицька середня школа № 3. :Ірина Ряполова 09:25, 12 декабря 2012 (EET)

...В 1958-1959 навчальному році школа нараховувала 431 учнів. Добудовування
школи продовжувалось і в 1967-1968 навчальному році з великою участю підшефного заводу. В листопаді 1967 року завод «Запоріжкабель» в одному з класів обладнав хімічну лабораторію. Школа нараховувала в цей час 752 учні. Очолював роботу школи Власов Анатолій
Федорович.
Сама різноманітна і цікава робота проводилась колективом учнів (туристичні
походи, цікаві вечори і зустрічі з видатними людьми різних професій, екскурсії в міста Севастополь, Ялту, Київ, Одесу, Ленінград та інші). Робота парторганізації, комсомольська і піонерська робота направлялась на підвищення навчально-виховної роботи.: Оксана Савченко 09:29, 12 декабря 2012 (EET)

...В 1963 році школа стала називатися середньою школою № 86 Ленінського району
міста Запоріжжя.
В школі була прийнята традиція проводити щорічно день зустрічі з випускниками
в першу суботу лютого місяця.
В честь 100 річчя з дня народження В.І.Леніна в 1968 році був закладений
шкільний парк, ініціатором цього міроприємства була біолог школи Клокова О.Ю.

Із спогадів вчителя історії
Комісаренко Василя Петровича
15/ІІІ/1971 року :Пустоветова Елена 09:32, 12 декабря 2012 (EET)

Я рада за своїх вихованців

Працювати в даній школі я розпочала в 1947 році і працювала до 1965 року.
Всі свої роки роботи в школі я намагалася передати дітям всі свої знання, виховати в них найкращі риси радянської людини, багато труднощів було в роботі, але радості було більше. Багато з моїх учнів стали різними спеціалістами, хорошими працівниками підприємств
і колгоспів.
Я дуже рада за своїх вихованців.

Із спогадів вчительки-пенсіонерки, відмінника народної освіти
Балдук Надії Федорівни
15/ІІІ/1971 року:Марина Нахимова 09:37, 12 декабря 2012 (EET)

Спогади

Свою педагогічну роботу в даній школі розпочала в 1948 році і працюю по
даний час. Спочатку школа була початковою. Будинок стояв на відкритому місці, не було жодного деревця, була відсутня огорожа. Школа мала маленьку бібліотеку, роботу в ній проводили самі вчителі по черзі. В 1949-1950 навчальному році директором був Комісаренко
В.П. :Тамара Пихенько 09:41, 12 декабря 2012 (EET)

...В школі цікаво проводилась піонерська робота. Піонервожатою була Дейкун Валентина Никифорівна. На всіх перервах вона була з дітьми. В коридорі лунали пісні і проводились ігри. Був організований піонерський клуб, в якому проводилась велика робота. Піонервожата
була в кожному загоні. :Ольга Иващенко 09:46, 12 декабря 2012 (EET)

...Особливо велику роботу проводив піонерський актив по боротьбі з невстигаючими, збори загонів жовтенят і піонерів проводились урочисто і цікаво. В 1950-1951 навчальному році школа поповнилась новими вчителями: Жуковська С.Д., Філатова
А.А., Богданова О.І.
Колектив школи багато працював серед населення: читали лекції, виступали
з концертами. Під керівництвом вчителів біології Нескоромного П.Д. та Паталах О.І. була озеленена садиба школи.

Із спогадів вчительки 1-3 класів середньої школи № 86 Ленінського району міста Запоріжжя
Степанової Галини Дмитрівни
15/ІІІ/1971 року:Анфилова Анна 09:49, 12 декабря 2012 (EET)

Сімейне виховання: взаємодія школи та сім'ї На світі білому єдине, як і дніпрова течія, Домашнє вогнище родинне, оселя, школа і сім'я
Кожен запорожець, не раз, напевне, бував у Верхній Хортиці, що на Правому березі Дніпра. Цей мальовничий куточок приваблює чарівною природою, чистим повітрям, охайними будиночками і нашою спільною гордістю - Запорізьким дубом, якому понад 700 років.
Неподалік від дуба розташована загальноосвітня школа № 86, дорогу до якої покаже навіть дитина.
Щодня широкими шляхами і вузенькими стежками йдуть по науку маленькі школярі і вже зовсім дорослі учні. Радіють успіхам і навчаються на помилках, знаходять вірних друзів на все життя і вперше закохуються.
Школа живе цікавим життям, зберігає кращі традиції. В ній працює дружний колектив вчителів-однодумців ( із 47 12 – це випускники школи ). А головне – саме тут живе оте тепло рідної хати, душевний спокій, якого нам так не вистачає, те добре і світле, що дає змогу з оптимізмом дивитися в майбутнє.
Саме тут приймуть дитину такою, як вона є, і докладуть всіх зусиль, щоб дитина зуміла визначитися в такому бурхливому, але цікавому житті. Школа має свою символіку. Шкільний щоденник учня розпочинається словами: «Юний друже! Тобі пощастило ввійти до великої шкільної родини, де панує любов, праця, творчість… Залиш добрий слід в історії школи: вирости дерево, квіти під вікнами свого класу – і твоя школа перетвориться в квітучий сад. Зроби життя однокласників цікавим – і приємні спогади про спільні справи з’єднають ваші долі назавжди! Порадуй своїх батьків і вчителів успіхами в навчанні – і вони стануть найщасливішими у світі.
Рости добрим, розумним, чесним – і школа буде пишатися тобою! Здійсни свої мрії, хай твоє ім’я стане славетним! Твоє майбутнє – в твоїх руках!» У мікрорайоні про школу говорять як про джерело сімейного затишку і тепла. Вона є осередком культури, носієм певних традицій мешканців мікрорайону. Саме тут знають все про своїх вихованців. Школу № 86 називають материнською. Не одне покоління мешканців мікрорайону причетне до школи. 83% - це сім'ї, з яких бабусі і дідусі, мами й тата нинішніх учнів навчалися саме в нашій школі.
Тож все так склалося суто історично, що саме в цьому навчальному закладі існує тісна співпраця батьків та вчителів – і вона є безперервною.
Кажуть, щастя людини в дітях. А до них причетна школа. Отже, безпосереднім творцем щастя багатьох сімей є вчитель. Будь-яка сім'я не в змозі без допомоги школи розв’язати всі питання виховного процесу. У свою чергу і школа без участі сім'ї не здатна виконати всі завдання, поставлені перед нею.
Ли Лариса 15:03, 12 декабря 2012 (EET) В.О.Сухомлинський зазначав: «Без виховання дітей, без активної участі батька і матері в житті школи, без постійного духовного спілкування і взаємного духовного збагачення дорослих і дітей неможлива сама сім'я як первинний осередок суспільства, неможлива школа, як найважливіший навчально-виховний заклад і неможливий моральний прогрес суспільства.» Отже, співдружність школи і сім'ї, опора на родинні традиції набувають нового педагогічного змісту та особливої актуальності.
У мікрорайоні всі знають один одного, тому знайомство з сім'єю починається задовго до початку навчання дитини в школі. Це відвідування батьків майбутніх першокласників вчителями 1-х класів вдома, присутність на батьківських зборах у дитячому садочку № 175, який знаходиться поряд зі школою, підготовчі заняття на базі школи з майбутніми першокласниками. Це сприяє більш близькому знайомству із сім'ями майбутніх школярів.
Перше вересня в школі – це велике родинне свято, адже шкільна сім'я поповнюється маленькими друзями. Цього ж дня кожен перший клас святкує свій «День народження», якому передує велика підготовча робота вчителя, учнів та їх батьків. З цього ж свята розпочинається перша сторінка «Родинного альбому», який супроводжуватиме учнів довгі шкільні роки і який діти, класні керівники, батьки будуть з гордістю презентувати на традиційних шкільних святах та конкурсах. А на випускному вечорі та вечорі зустрічі випускників цей альбом стане чудовою згадкою про щасливі миттєвості дитинства.
Одна із форм організації спільної діяльності батьків та педагогів, обговорення актуальних питань навчання і виховання, підбиття підсумків, прийняття рішень – це батьківські збори. Батьківські збори – це не просто «збори» батьків, а змістовний урок виховання. Для зацікавлення батькам пропонується нестандартна тематика бесід, різноманітні форми проведення ( диспути, ділова гра, анкетування, обмін досвідом батьків з виховання власних дітей, обговорення найбільш актуальних статей з журналів «Сім'я і школа», «Позакласний час», «Початкова школа», «Журнал для батьків» та інші).
Батьківські збори – це можливість демонстрації досягнутих дитиною успіхів: батьки з великим задоволенням переглядають поробки, виготовлені руками дітей, персональні та колективні виставки, де представлені найкращі зразки дитячої творчості.
Для пропаганди психолого-педагогічних знань, допомоги з певних питань виховання, а також сприяння поглибленню зв’язків між школою та сім'єю в школі працює Батьківський лекторій, заняття якого проводяться за певною системою, розкладом. У більшості класів і в шкільній бібліотеці є невеличкі педагогічні куточки для батьків.
Часто з батьками спілкуються психолог, соціальний педагог, які дають корисні поради батькам з питань виховання, проводять анкетування з метою планування корекційної роботи. Змістовними є заняття з батьками в групах психологічної корекції , які допомагають їм більш адекватно уявляти дитячі можливості та потреби.
Актуальними в нашій школі є психолого-педагогічні консиліуми – форма спілкування педагогів, батьків, інших фахівців задля різнобічного вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції, визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями педагогів, батьків, а також дитини.
Однією з найважливіших форм взаємодії класного керівника з родиною є індивідуальні консультації. Саме вони мають сприяти створенню контакту між батьками та вчителями. Особливо такі індивідуальні консультації стали традиційними в нашій школі перед тим, як учитель набирає клас. Такі консультації дають можливість батькам розповісти вчителю все те, із чим вони хотіли б ознайомити його в неофіційній обстановці і з’ясувати необхідне для професійної роботи з дитиною: починаючи зі стану здоров’я, її інтересів, захоплення, особливостей характеру, моральних цінностей родини. Під час індивідуальної консультації батькам пропонується заповнити анкету «Моя дитина» ( дивись додаток).
Серед нетрадиційних форм роботи з батьками досить добре прижилися такі як:
- тематичні консультації ( цього потребує саме життя, адже в кожному класі є родини, які мають труднощі особистісні. Це проблеми іноді мають настільки конфіденційний характер, що їх можливо вирішувати лише в колі тих людей, яких ця проблема поєднує);
- більшість класних керівників нашої школи практикують проведення батьківських вечорів – свято спілкування з батьками друга твоєї дитини, це пошук відповідей на питання, що перед батьками ставить життя і власна дитина. Це можливість почути щось корисне для себе, узяти на озброєння в свій виховний арсенал щось нове, цікаве.
У свою чергу, батьки надають велику допомогу в підготовці та проведенні виховних заходів, є активними учасниками акції «Школа – мій дім, ми господарі в нім». В рамках проведення щорічної акції біля школи з’явилася трояндова галявина, березова алея, калиновий гай; виставка фото робіт «Шкільних років миттєвості щасливі» та багато іншого.
У вересні та травні проходять в школі тижні сім'ї. В кожному класі проходять родинні свята, різні за змістом та направленістю: «Роде наш красний, роде наш прекрасний», «Подорож до країни книжок», «Хата моя, біла хата», «Білий хліб на білій скатертині», «Тато, мама, я – дружня сім'я», спортивні змагання між дітьми та їх батьками, заходи з пропаганди здорового способу життя та інші. А в травні підводяться підсумки роботи за рік класних колективів, нагороджуються грамотами і подяками батьки, які беруть активну участь у житті класу.
В нашій школі працюють танцювальний колектив «Натхнення», театральний гурток «Ірида», гурток образотворчого мистецтва «Палітра». У травні підводяться підсумки роботи цих гуртків, проходить концерт, на який запрошуються мешканці мікрорайону, організовуються виставки робіт. Концерт закінчується справжнім святом з тістечками, цукерками та подарунками.
І звичайно, найяскравіше загальношкільне свято – це Останній дзвоник. На урочистій лінійці вручаються подяки батькам за активну участь у житті школи, незалежно від того, як вчаться і поводяться їхні діти. Найактивнішим батькам відправляється подяка за місцем роботи. Після закінчення навчального року за гарне виховання сина або доньки нагороджуються батьки, чиї діти закінчили рік успішно.
Розповісти про все просто не можливо. В нашій школі ми живемо одними проблемами, одним життям - тому історія кожної родини наших учнів дивним чином переплітається з історією нашої школи.
Постійна увага адміністрації школи до співпраці педагогів і батьків, обговорення цих питань на педраді, нарадах, психолого-педагогічних семінарах допомагає класним керівникам зробити батьків своїми надійними союзниками у вихованні учнів.
Шкода Наталия 11:23, 13 декабря 2012 (EET)


Історія школи


Школу було засновано в вересні 1919 року.

Верхньо-Хортицька початкова школа – завідуюча Бабулевич Поліна Іванівна.

Іще навкруги були видні руїни війни 1941-1945 років, а жителі селища Верхня Хортиця відновили школу в приміщенні колишнього дитячого садка заводу ім.Енгельса. Зносили меблі, ремонтували своїми силами приміщення, приводили в належний вигляд садибу.

1 вересня 1946 року школа знову прийняла в свої стіни мешканців селища. Школа розміщувалась в чотирьох класних кімнатах, один з класів розміщувався в коридорі. Школа була початковою, навчались в ній учні 1-3 класів. Учнів було 140, в школі працювало 11 вчителів: Чувичкіна Н.А., Троцько М.Ф., Сарана М.І., Нестеренко К.Н., Лисенко В.І., Сарана Я.В., Нечаєва О.М. та інші. Школа працювала в три зміни, не вистачало підручників, паперу, користувались наочними посібниками, виготовленими руками дітей та вчителів. Значна частина дітей не навчалась в період війни і були переростками, але до навчання ставились з особливою старанністю. В літній і весняний періоди, по можливості, допомагали місцевому колгоспу. Ремонтування шкільних приміщень проводились силами батьків і учнів. На зароблені кошти в підшефному колгоспі ім.Енгельса купували наочні посібники, канцелярські приладдя, допомагали дітям – сиротам.
Елена Тройно 09:54, 13 декабря 2012 (EET)

Піонерська робота в класах проводилась вчителями – предметниками та активістами заводу ім.Енгельса. В 1948 році завідування школою прийняв Шамрицький Максим Іванович (із спогадів завідуючої В-Хортицької початкової школи Бабулевич П.І.).

Кількість учнів збільшувалась, а приміщень не вистачало. Силами вчителів, батьків і учнів розпочалось добудування двох класних кімнат, яке й закінчили в 1949 році. В квітні 1949 року школа реорганізована в Верхньо-Хортицьку семирічну школу № 3. Навколо школи розпочалось насадження фруктових дерев. Повністю закладка саду була проведена в 1951 році.

В 1952-1953 навчальних роках під керівництвом директора школи Щитініна М.Я. було добудовано іще чотири класні кімнати і школа стала семирічною. Школа нараховувала 350 учнів 1-7 класів.
Татьяна Иванова 10:09, 13 декабря 2012 (EET)

Матеріальна база школи значно зростала. Учні були забезпечені підручниками. Учні школи одночасно з вчителями систематично допомагали місцевому колгоспу. На зароблені кошти організовувались екскурсії. На екскурсіях збирався матеріал місцевих рослин, з яких виготовляли роздатковий матеріал на уроки природознавства. Коротко описували проведені екскурсії і кращі матеріали залишали при школі.

Організовували зустрічі з воїнами Великої Вітчизняної війни. Колектив учителів працював згуртовано і настирливо, приділяючи належну увагу як навчанню учнів, так і їх вихованню (із спогадів завідуючого початкової школи Шамрицького М.І.).

З 1955 року школа стає Верхньо-Хортицькою середньою школою № 3.

Місцевий завод ім.Енгельса не тільки відбудовувався, але й значно розширився, навколо заводу будувались житлові приміщення, поповнювалось населення селища В-Хортиця. Кількість учнів школи збільшувалась, значно поглиблювалась виховна і спортивна робота. В 1956 році під керівництвом директора школи Журавльова О.Д., при активній участі учнів старших класів і вчителів, батьків був збудований спортивний зал і три класні кімнати. З 1956 році школа стала десятирічною і називалась В-Хортицька середня школа № 3. В 1958-1959 навчальному році школа нараховувала 440 учнів.
Людмила Коровяковская 10:23, 13 декабря 2012 (EET)

В 1963 році школа реорганізована в Неповну середню школу і отримує новий міський номер № 86.

Добудовування школи продовжувалось і в 1967-1968 навчальному році з великою участю підшефного заводу. В листопаді 1967 року «Запоріжкабель» в одному з класів обладнав хімічну лабораторію. Школа нараховувала в цей час 752 учні. Очолював роботу школи Власов Анатолій Федорович. Сама різноманітна і цікава робота проводилась колективом учнів (туристичні походи, цікаві вечори і зустрічі з видатними людьми різних професій, екскурсії в міста: Севастополь, Ялта, Київ, Одеса, Ленінград, Москва та ін.). На базі підшефного заводу «Запоріжкабель» був створений духовий оркестр, який складався з учнів школи.

Робота парторганізації, комсомольська і піонерська робота направлялись на підвищення навчально-виховної роботи школи.
Резниченко Виктория 10:37, 13 декабря 2012 (EET)

В 1963 році школа стала називатись середньою школою № 86 Ленінського району м.Запоріжжя. В школі була прийнята традиція проводити щорічно день зустрічі з випускниками в першу суботу лютого місяця.

В честь 100-річчя з дня народження В.І.Леніна в 1968 році був закладений шкільний парк, ініціатором цього міроприємства була біолог школи Клокова О.Ю. (із спогадів вчителя історії Комісаренка В.П.).

В 1989 році було побудовано новий корпус школи, під керівництвом директора школи Вавуліна Іллі Федоровича. Було відкрито нові кабінети фізики, хімії, біології, географії, історії, української мови, російської мови, іноземних мов, майстерні з обслуговуючої та технічної праці, спортивний та актовий зали, їдальня, на території школи було обладнано спортивні майданчики та майданчик для географічних спостережень.

З 1992 року школа реорганізована в Середню загальноосвітню школу № 86.

З 1995 році школа реорганізована в Загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 86 м.Запоріжжя.

В 2005 році школу було перейменовано на Запорізьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 86 Запорізької міської ради Запорізької області. В 2006-2007 навчальному році школа урочисто відзначила свій 60-річний ювілей. Були запрошені почесні гості з числа перших випускників школи та представників районної адміністрації, обкому та райкому профспілки працівників освіти і науки України, директорів шкіл Ленінського району.
Любов Зайченко 10:58, 13 декабря 2012 (EET)

В школі здійснюється тісне поєднання народних, шкільних та сімейних традицій у навчально-виховному процесі:

- традиційні шкільні заходи;

- родинні свята;

- тематичні екскурсії та зустрічі;

- туристичні поїздки;

- вечори відпочинку;

- конкурси талантів;

- персональні виставки;

- участь у творчих проектах різного рівня.
Сучкова Елена 11:06, 13 декабря 2012 (EET)

В школі діє велика кількість гуртків: танцювальний, театральний, карате-до, дитячий фітнес, образотворчого мистецтва, декоративно-ужиткового мистецтва, стрілецький. Працює Центр вивчення іноземних мов (англійська, німецька). Відкрито гурток зі спортивного орієнтування.
Елена Баглай 11:09, 13 декабря 2012 (EET)

В нашій школі 50 років тому навчались в одному класі мої батьки. Вони згадують, що директора тоді настільки поважали і боялись, що коли він виходив з кабінету, в коридорах навіть під час перерви робилось тихо-тихо. А фізкультуру викладали майстри спорту, вони були дуже вимогливі. Всім учням треба було мати однакову спортивну форму - чорні труси і червону футболку. У магазинах тоді важко було придбати такий одяг, тому діти купували червону фарбу і біла футболка перетворювалась на таку, як треба. А взимку здавали нормативи з лижного кросу (лижі були шкільні).
Сергеева Юлия 18:45, 13 декабря 2012 (EET)

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.