Моделювання, як засіб підвищення ефективності роботи із математичними задачами
Материал из ЗапоВики
Єфименко Вероніка Петрівна, студентка Мелітопольського державного педагогічного університету
Моделювання, як засіб підвищення ефективності роботи із математичними задачами
Метод математичного моделювання є потужним сучасним пізнавальним методом і ефективним засобом розв’язання задач. Роль його (у зв’язку з широким впровадженням комп’ютера) має стійку тенденцію до зростання в практичній діяльності.
До недавнього часу в шкільному курсі матема¬тики про математичне моделювання майже не згадувалось. Із методом математичного моделювання учень ознайомився в стар¬ших класах у курсі інформатики та в середніх класах у курсі фізики. Для більшості учнів се¬редніх шкіл цього недостатньо. Останнім часом метод математичного моделювання приділяється значна увага: в книжці Г. П. Бевза з'явився розділ «Елементи при¬кладної математики», автори методичних статей регулярно публікують матеріали з даної теми. У результаті впровадження ново¬го розділу в курс математики 9 класу необхідно внести відповідні корективи в навчально-мето¬дичні матеріали більш молодших класів. Без по¬передньої підготовки учнів ефективне засвоєн¬ня нового матеріалу стає досить складним. Тому в збірники задач із математики 5—8 класів по¬трібно включити такі задачі, які були б доступні учням і розв'язуватись метод математичного моделювання.
Математичне моделювання як один з найефек¬тивніших методів наукового дослідження, є ком¬плексне дослідження властивостей фізичного об'єкта за допомогою створеної його матема¬тичної моделі на ЕОМ.
Застосування комп'ютерних програмних засобів на уроках математики дозволяє вчителеві не тільки урізноманітнити традиційні форми навчання, але і вирішувати самі різні задачі: помітно підвищити наочність навчання, забезпечити його диференціацію, полегшити контроль знань учнів, підвищити інтерес до предмету і пізнавальну активність школярів і т.д. За допомогою комп'ютера можна організувати процес навчання за індивідуальною програмою (учень може сам вибрати найбільш прийнятну для себе швидкість подачі і засвоєння матеріалу), що сприяє ефективному психологічному розвитку і виникненню у школяра професійних інтересів, підвищує рівень самоосвіти і розширює можливості для творчості. Для використання на уроках геометрії існують програми, що надають учневі середовище, в якому можна швидко, точно і красиво виконувати будь-які аналоги побудов за допомогою циркуля і лінійки, а також вводити звичні позначення, автоматично вимірювати довжини відрізків і т.д. Це прекрасні технічні інструменти, що приходять на зміну олівцю, лінійці, циркулю і гумці.
Програма DG володіє можливостями (змінювати фігури, їх взаємне розташування і розміри і т.д.), що полегшують виконання перерахованих операцій, стимулюючих у свою чергу розвиток мислення школярів. Важливо також, що в цій програмі учні працюють фактично з цілим сімейством фігур, а не з окремим його представником, що сприяє розвитку геометричної інтуїції дітей. Із загальним розвитком, вдосконаленням розумової діяльності школярів зв'язаний і розвиток спостережливості - уміння помічати особливості предметів і явищ, виявляти їх самі незначні відмінності і зміни. Кінець кінцем - глибше розуміти що відбувається і робити правильні висновки.
Література 1. Гриб’юк О.Математичне моделювання екологічних процесів у профільних класах // Матем. В шк.-1998.-№3.
2. Корінь Г. Прикладні задачі як засіб реалізації міжпредметних зв’язків // Матем. В шк.-2004.-№9.
3. Панченко Л. Система прикладних задач як засіб формування вмінь математичного моделювання у майбутніх учителів матем. //Матем. В шк.-2004.-№9.

