Ольга Фесенко. А на папері стеляться рядки

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск
                            Фесенко Ольга Миколаївна
                              Fesenko Olga2.jpg
                             
                              Рубрика: видатна особистість.
                             
                              Предмет: словесність.
                             
                              Вид: біографія.
                             
                              Мова: українська.
                             
                              Прислала: Вороніна Ірина


Рік народження: 17.03.1960 Місце роботи: Новомиколаївська ЗШ І-ІІІ ступенів Мелітопольського району Запорізької області. Посада: Учитель української мови та літератури. Кваліфікаційна категорія: Вища Звання: «Старший вчитель» Проблемна тема: Формування творчої особистості як форма продуктивного навчання для розвитку життєвої компетенції учнів на уроках словесності та в позаурочній діяльності. Мелітопольський край завжди був багатий на талановитих самобутніх людей, які прославляють його своєю творчістю та працею. В Мелітопольському районі живуть і працюють неперевершені хлібороби, лікарі, педагоги, представники сотень різноманіт¬них професій, які ставляться до своєї справи з любов'ю та відповідальністю, вкладаючи в неї душу.

Ольга Миколаївна Фесенко - талановитий поет та прозаїк, чия творчість високо цінується відо¬мим в Запорізькій області майстрами слова. Уродженка села Тернівка Новомиколаївського району Запорізької області Ольга Миколаївна після закінчення Запорізького педагогічного інститу¬ту за направленням приїхала до Новомиколаївки Мелітопольського району, де мешкає по сьогодні, працюючи в місцевій школі. Саме тут вперше ста¬ла серйозно займатися власною творчістю. ЇЇ твори друкували в Дрогобицькій газеті «Провісник», ме¬літопольській газеті «Новий день» (тоді ще «Серп і молот»), в місцевій газеті «Наше життя».ЇЇ твори у різні часи отримували схвальні відгуки від О. Фесюка. П. Ребра. О. Гончаренка. Г. Лютого. М. Симчича. М. Фуштор. М. Довірака. Пісні на її вірші співає вся Мелітопольщина, Оль¬га Миколаївна є господинею районної літературної, автором робіт з української мови методич¬ного характеру. Повагу та любов до художнього слова Ольга Фесенко прививає своїм учням І разом із ними щомиті, щохвилини поринає у чарівний світ дитячої безтурботності, відвертості, любові і краси. Це видання наче відбиток людської душі, великої душі, сповненої любові до рідної землі. до людей, які оточують. Душі, яка не перестає радіти простими речам ясному небу і привітному ранковому сонечку, шелесту трав і розміреному темпу сільського життя, співу птахів і щирим посмішкам дітей. Душі, яке продовжує помічати незвичне казкове в буденних речах Збірка талановитої письменниці ти поетеси Ольги Фесенко - рецензія на все життя Вірші та прозові розповіді наштовхують читача на усвідомлення єдиної думки любов великої Батьківщини, до України починається з любові до рідного села, рідної батьківської хати. Сподіваємося, що вірші та пісні Ольги Фесенко допоможуть Вам відсторонитися від буденних проблем і наштовхнуть читача на роздуми про життєві! пріоритети кожної окремої людини.


Зорить з трави принишкла тиша

Очицями терпкого полину

І ароматом чебрецевим дише

У далеч золотаво-осяйну.

Лопух вухатий нашорошив вуха

Й сховавсь до брів в жалючу кропиву,

Кленок замріяний уважно слуха

Безмовно-ніжну тишу степову.


ОСІНЬ

Диха степ печаллю золотою

Вже відквітлих, відбринілих трав.

Обнялося небо із журбою

В вечорових променях заграв.

Вже давно відпахли ніжні квіти

Грицика, ромашки, полину,

І в тополь небеснім верховітті

Вітер пісню завива сумну.

Хоч, здається, що недавно зовсім

Жайвір в небі літо проспівав.

Та в степу золотокоса осінь

Бавить листя пожовтілих трав.


Пахла далеч юною весною

І дзвеніли сонячні світи,

Знов прощалось небо із журбою,

Днем ясним щоб радо зацвісти.

Принесли весну на дужих крилах

З вирію невтомні журавлі,

Ніжно закурликали - і мило

Аж на груди скинули землі.

Сива пісня тим весняним дзвоном

Ще і досі у душі бринить.

Найрідніша стежка - що додому,

Путь додому - найсолодша мить.

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.