Поддєрьогін Денис Миколайович

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск
Podderegin.JPG

Знань висока ріка течію нам вінчає Дніпрову,
Щоб збулися в віках всі огроми козацьких звитяг!
Ми - паломники істин. І в цьому – брати всі по крові.
Ми усі із «машинки», і це пронесем крізь життя!

Відлунюють стіни в диспутах,
Серця пломеніють жаром: Жити – це значить мислити,
Вівере ест когітаре!


ГімнЗНТУ «Vivere est Cogitare”



Серед великої кількості вищих навчальних закладів в Україні значне місце займає Запорізький Національний технічний університет (ЗНТУ), один із найстаріших і провідних у Придніпровському регіоні.

ZNTU.JPG

Свій родовід ЗНТУ веде з 1900 року, коли в повітовому місті Олександрівську було відкрито середнє семикласне механіко-технічне училище – перший в Україні середній навчальний заклад, який готував техніків-механіків для промислових підприємств. Старт майбутнього університету був дуже високим. Олександрівське механіко-технічне училище вважалося найкращим у Російській імперії і в Європі. Училище було учасником багатьох Всесвітніх виставок, нагороджене низкою дипломів та медалей. [4] Величезна заслуга в цьому директора училища Поддєрьогіна Дениса Миколайовича – досвідченого інженера й талановитого педагога, який розумів, що починається нове століття, століття бурхливого розвитку техніки, і тому юні олександрівці повинні вивчати не тільки історію, мови, але і математику, креслення, рахівництво, а також механіку й основи опору матеріалів. Поддєрьогін Денис Миколайович з 1897 до 1900 р. працював директором Івано-Вознесенського нижчого технічного училища.[2] 1 червня 1900 р. його призначили директором Олександрівського механіко-технічного училища. Поддєрьогін Д. М. координував будівництво й доклав багато зусиль, аби приміщення стало до ладу в намічений строк. Класи й майстерні були оснащені новітніми приладами, партами. Підлога в касах і кабінетах була з дубового паркету, в інших приміщеннях – з метласької плитки. Опалювалася будівля пічками, освітлювалася електрикою. Навколо садиби училища була зроблена легка гратчаста огорожа, цегляні тротуари, ажурні хвіртки, висаджені невисокі дерева.

ZNTU1.JPG

З 5 по 8 жовтня 1990 р. відбулися іспити для прийому учнів у перші два класи. Було подано 192 прохання. Педагогічна рада прийняла 72 чоловіка із числа тих, хто не мав трійок.[3] Іспити приймалися доброзичливо, в спокійній обстановці. Одна з місцевих газет писала: «Директор Д.М.Поддєрьогін своїм уважним ставленням до всіх батьків, дітей, які складали іспити, одразу ж привернув до себе увагу всіх, хто прийшов до училища».[3]

ZNTU2.JPG

Урочисте відкриття училища відбулося 5 листопада 1900 р. заняття проводили досвідчені викладачі. Д.М.Поддєрьогін умів підбирати колег-однодумців, залучав до училища талановитих, кваліфікованих педагогів. На зборах, присвячених відкриттю училища, Денис Миколайович сказав: «Технічна освіта – це практичне життя, яке ставить за мету зробити більш продуктивною роботу всіх тих, чиєю працею створюється матеріальне благополуччя нації.» [1] Він був добре знайомий зі світоглядом визначних зарубіжних учених, педагогів, а також вченням К.Ушинського. Знав кращі системи профосвіти й впроваджував їх у життя училища. Невипадково в навчальній роботі особлива роль відводилась практичним заняттям, екскурсіям. Д.М.Поддєрьогін завжди підкреслював необхідність тісного поєднання навчання й виховання: «Освіту треба черпати не лише в аудиторіях, а й у спостереженнях за природою, у сприйнятті творів мистецтва, розумній організації розваг…» [1] Навчання і виховання вели не лише в аудиторіях, класах, а й поза ними. Учні бували на археологічних й історичних екскурсіях по рідному краю – біля Дніпра і в степах. Влаштовували прогулянки берегами Дніпра, Хортицею, проводили розкопки курганів за участю історика, збирача місцевої старовини Якова Новицького, збирали колекції старожитностей з курганів і власних домівок, записували розповіді місцевих мешканців про назви скель, печер на берегах Дніпра, Хортиці, пов’язаних з іменами героїв козацтва. В училищі діяли різні гуртки за інтересами: археологічний, історичний, музичний, спортивний. Влаштовувалися виставки художніх картин, виробів учнів, спортивні змагання. На цих святах Д.М.Поддєрьогін регулярно виступав з публічними лекціями на теми виховання молоді, відповідав на запитання слухачів. Лекції супроводжувалися демонструванням картин, гімнастичних вправ через проекційний ліхтар. Збір з лекцій поступав до фонду, призначеного на розвиток спорту в училищі і винагороди вчителям. Директор не просто пропагував естетичне і фізичне виховання, а й сам разом з педагогами займався цим постійно. [3] В училищі урочисто відзначалися ювілеї, пам’ятні дати, проводилися концерти художньої самодіяльності. Учні брали участь у літературних вечорах, читацьких конференціях. Д.М.Поддєрьогін вів наукову і методичну роботу, вивчав досвід викладання і стан навчальної справи в училищах С.-Петербурга, Москви, Харкова, Києва, Одеси і в зарубіжних країнах. Видав книги «Олександрівське середнє семикласне механіко-технічне училище.1900 -1910»., «Олександрівське імені імператора Миколи Олександровича середнє семикласне механіко-технічне училище.1910 -1915». [2] В книгах висвітлені організація та діяльність училища, зроблений аналіз справи освіти і виховання молоді, показано наукову та педагогічну діяльність викладачів, зібрано статистичний матеріал, а також подано інші відомості про училище. На педагогічній раді було заслухано наукові доповіді Д.М.Поддєрьогіна: «Розвиток промислової освіти в Росії в 1888 -1900 рр.», «Про літні практичні заняття учнів у технічних училищах». Директор училища брав участь в експертизі з прийому силової станції і обладнання майстерень місцевого Маріїнського машинобудівного заводу хутора глухонімих. [1] Для вивчення досвіду організації навчальної роботи та зміцнення зв’язків з навчальними закладами Д.М.Поддєрьогін неодноразово їздив до Німеччини, Франції, брав участь у всеросійських комісіях з реорганізації середніх і нижчих технічних училищ та розробки навчальних програм, а також у з’їздах вчителів. [2] 1910 року училище взяло участь у Південно-російській сільськогосподарській, промисловій і кустарній виставці в Катеринославі. За високу організацію навчального процесу і фізичного виховання воно було відзначене золотою медаллю виставки. Училище також брало участь у фабрично-заводській, художньо-промисловій і сільськогосподарській виставці в м.Одесі в 1911 р. На виставці були представлені експонати – парова машина, рама з фотознімками занять з гімнастики та спорту.[2] Успіхи, досягнуті в училищі, пояснювалися неординарною особистістю директора, який всіляко підтримував усе нове, прогресивне. Життєвий і професійний досвід Д.М.Поддєрьогіна цінували колеги й керівники органів освіти, земства, ставилися до нього з особливою повагою й шаною. Він був обраний головою педагогічної ради місцевої жіночої гімназії, членом Московського педагогічного товариства, членом комісії Олександрівського народного дому. В 1918 році за станом здоров’я Д.М.Поддєрьогін пішов у відставку і переїхав жити до Старого Криму. Нагороджений орденами Російської імперії – св.Станіслава, св.Анни, св.Володимира, медалями. [5]

ZNTU4.JPG

Сьогодні, коли Україна будує незалежну національну державу, ми повинні зберегти усе те, що надбано попередніми поколіннями, виховувати духовно багату особистість, справжніх патріотів нашої держави. [4]

Список використаних джерел і літератури

  • Александровское техническое училище. 1900 – 1910.
  • Державний архів Запорізької області (ДАЗО). – Ф.6 – Оп.1. – Спр.591. – Арк..84, 161-166.
  • Державний архів Одеської області (ДАОО). – Ф.6. Оп.1. – Спр.591 – Арк..84.
  • Запорізький державний технічний університет. Історичний нарис 1900 – 2000. Запоріжжя. «Дике поле». 2000.
  • Пуха И.В. Денис Николаевич Поддерегин // Наш город. – 1994. – 2 ноября.
Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.