Презентация "Шлях до "Царства свободы" Вимушена зупинка на станції НЕП"" участника Луценко Олени Іванівни

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск
Sertifikat4 ZapoWiki21Lucenko.jpg

Презентація «Шлях до «царства свободы». Вимушена зупинка на станції « НЕП» виконана Луценко О.І.

Презентація «Шлях до «царства свободы». Вимушена зупинка на станції « НЕП» в архіві з музикою та відео

Презентація може бути використана під час вивчення теми «НЕП. Утворення СРСР» з курсу «Всесвітня історія» і теми «Українська СРР в умовах нової економічної політики» з курсу «Історія України, історія рідного краю» в 10 класі. При вивченні даної теми курси «Всесвітня історія», «Історія України, історія рідного краю» доцільно синхронізувати.

Список використаних джерел:

1. Ігнатуша О.М., Ткаченко В.Г., Турченко Г.Ф. Історія рідного краю. 10 клас Прем′єр. – Запоріжжя, 2003. С. 115 – 121.

2. История Украины. Справочник школьника и студента. - Донецк, 2004. С. 432 – 440.

3. Інтернет - ресурси

4. Каниболоцкий Г. В. Нововасильевка и ближайшие села в пер. пол. ХХ века (1901-1941). Издание второе дополненное, 2008. С. 185.

5. НЕП:http||festivfаl.1september .ru|articles|210725

6. Полянский П. Б. Всемирная история. 10 класс. Киев: Генеза, 2003. С. 106 – 112.

7. Турченко Ф. Г. Новейшая история Украины. 10 класс. Киев: Генеза, 2003. С. 229 – 234.

8. Щупак І. Я., Морозова Л. В. Всесвітня історія. 10 клас. Запоріжжя: Прем′єр. 2010. С. 208 – 212.


Слайд 1.


(Звучить 1 куплет пісні «Смело товарищи в ногу»). Четвертий рік більшовики вели народ до «царства свободы», але «черные дни» ніяк не закінчувались. Ситуація погіршувалась. Для того, щоб рухатись далі треба було зробити зупинку. Ця коротка зупинка мала назву «НЕП».


Слайд 2.


На початку 1921 р. більшовицька влада опинилася в глибокій кризі. Через нестачу сировини і палива майже третина заводів і фабрик не працювали. Посівні площі скоротилися. Було знищено декілька тисяч км залізних доріг. В країні панувала інфляція-коробка сирників коштувала кілька мільйонів карбованців. Загальна сума збитків, нанесених тільки Україні громадянською війною оцінюється від 10 до 12 млрд. карбованців.


Слайд 3.


Конфлікт радянської влади з селянством особливо яскраво проявився під час посухи та неврожаю,який охопив в 1921 році найважливіші зернові регіони Росії - Поволжя, Південний Кавказ, а в Україні - її південні, степові райони. Голод 1921-1923 рр. був слідством не тільки несприятливих природних факторів, але політикою більшовиків. В 1922 р. з України було вивезено майже 18 млн. пудів зерна: 2,5 млн. пудів – до Росії і більше 15 млн. пудів – за кордон.


Слайд 4.


В 1921 р. Міжнародний Червоний Хрест, звернувся до Ф. Нансена - відомого норвезького полярника, з проханням очолити громадську організацію допомоги голодуючим в Росії. Для керівництва діяльністю була створена Місія Нансена, яка мала свої відділення в Росії та Україні. Під її егідою діяло 32 організації. Допомога надходила з усіх сторін і в різних формах. В 1922 р. Нансен отримав Нобелівську премію миру. На отримані кошти він організував дві сільськогосподарські станції - одну в Саратовській губернії, другу –в Україні ( в с. Михайлівка Кіровоградської губернії). Саму суттєву допомогу для радянської України надала АРА – формально недержавна організація в США. В травні 1922 р. АРА кормила по всім голодуючим губерніям України 6 млн.99 тис. 574 людини. В 1924 р. в с. Нововасилівка (сучасний Приазовський район) тракторний загін Американської баптиської організації прибув, щоб спахати землю баптистам Нововасилівки. Було оброблено більше 200 га землі. Від усіх, хто отримав допомогу, загін увіз додому письмову подяку.


Слайд 5.


Економічна криза супроводжувалась політичною нестабільністю. Реквізиції, свавілля партійних чиновників, відміна товарно-грошових відносин викликали масові невдоволення населення, особливо селян. В Тамбовській і Воронезькій губерніях, на Дону і Кубані, Сибіру, в Україні. Поширювалась хвиля селянських повстань, які офіційна влада кваліфікувала як «кунацькі заколоти». На Тамбовщину для придушення селянського повстання під керівництвом О. Антонова були спрямовані червоноармійські частини під командуванням М. Тухачевського. В Україні воювало майже 40 тис. повстанців, 15 тис. бійців налічував тільки Н.Махно. Центром махновського руху було Гуляйполе. На боротьбу с повстанцями були кинуті 2/3 регулярних частин Червоної Армії. Ці воєнні формування очолювали командири В. Блюхер, П. Дибенко, Г.Котовський, О. Пархоменко.


Слайд 6.


Політика «воєнного комунізму» збанкрутувала, широкі маси трудящих не захотіли організованим устроєм увійти в «утопічне «світле майбутнє». Вже в лютому 1921 р. в партії розгорнулась дискусія на тему заміни продрозкладки продподатком. Ленін розумів, що за допомогою одних тільки примусових дій неможливо збільшити с/г виробництво; якщо у селян не буде економічних стимулів, вони не будуть збільшувати продуктивність свого господарства. На X з’їзді РКП(б) з основним докладом виступив Ленін. (Уривок з кінофільму).


Слайд 7.


9 серпня 1921р.було прийнято «Указ РНК про проведення в життя нової економічної політики», який зафіксував принципи перебудову роботи промисловості в умовах непу. З метою запобігання подальшого спаду народного господарства здійснювалась децентралізація управління галузями. Державні підприємства переводились на госрозрахунок. Запроваджували матеріальні стимулювання робітників. Багато підприємств здавались в оренду кооперативам, приватним особам. Отримували розвиток товарно-грошові, ринкові відносини.


Слайд 8.


Розвиток товарно-грошових відносин потребував перебудови всієї системи управління народним господарством. Було взято курс на ліквідацію над централізованих бюрократичних головних управлінь. Створювались трести – об’єднання з переважно однорідних підприємств, які повинні були працювати на принципах госпрозрахунку . В Україні трести стали виникати з восени 1921р. Найбільшими серед них були «Донвугілля», «Південсталь», «Цукор-трест», «Табактрест», «Маслотрест». Всього в республіці було створено 21 республіканських і 54 губернських трестів.


Слайд 9.


Концесії в період НЕПу виступали як форма залучення іноземного капіталу. Передані на правах концесії іноземному капіталові промислові підприємства поклали початок державно-капіталістичному устрою в економіці країни, проте в умовах СРСР широкого розвитку ця форма не набула. Всього було підписано 42 концесійних угоди, почали працювати лише 31. Введення НЕПу особливо позитивно вплинуло на розвиток сільського господарства. Продподаток стягували у вигляді фіксованої частини від зібраного врожаю (з 1924 року - грошима). Тим самим селянин одержував право вільно розпоряджатися тією частиною продукції, яка залишалася в нього після здавання податку. Український хліб не тільки кормив міське населення СРСР і Червону Армію, але і в великій кількості експортувався за кордон.


Слайд 10.


В 1922 – 1924 рр. радянське керівництво здійснило грошову реформу, результатом якої стала стабілізація фінансової системи. В обіг ввійшла нова грошова одиниця – червінець. Кожна з банкнот дорівнювалась 10 золотим карбованцям. Ця емісія на 25% забезпечувалась дорогоцінними металами, а на 75% - короткостроковими облігаціями. Протягом 15 місяців фінансова система стабілізувалась, але обмеженим у кількості червонець циркулював поряд з необмеженою і постійно девальвуючою рублевою масою (загальна сума рублів наприкінці 1922 року досягла майже 2 квадрильйонів). Керував проведенням грошової реформи Г. Я. Сокольников. Він був прихильником створення стійкої валюти. Доречи, його справжнє прізвище – Бриллиант, народився він в м. Ромни Полтавської губернії.


Слайд 11.


При всіх позитивних зрушеннях в господарському житті НЕПу було притаманно багато важко вирішуваних протиріч (як говорять деякі дослідники, «НЕП сам в собі таїв своє заперечення»). Економіку радянських республік в 20-ті роки неодноразово зворушували гострі кризи: в 1922 р. – фінансова, 1923 р. – криза збуту, 1924 р. – товарний голод, 1925 р. – ріст інфляції, 1927 – 1928 рр. – криза хлібозаготовель. Якщо в державній сфері з розвиток ринкових відносин була економічна свобода, то в політичній сфері господарювала жорстка централізована система влади.


Слайд 12.


В ідеологічному плані НЕП ніколи не влаштовував більшовиків, бо знаходився у глибокому протиріччі з комуністичним ідеалом соціалізм – це «справедливе» суспільство, в якому не буде приватної власності, а значить не буд бідних та багатих, всі будуть рівні. При НЕПі невелика частина населення багатіли, а мільйони робітників продовжували жити бідно. Радянських капіталістів називали непмани. Це як старі «нові руські». Вони мали багато грошей, але спірні запити.


Слайд 13.


«А «Мурку вмієш?»» Такі питання в 20-ті рр. задавали не кримінальні авторитети, а непмани, їх улюбленими піснями були «Мурка», «Цыпленок жаренный», «Бублички». В тексті суперхіта доби НЕПу «Бублички» є такі слова «Меня несчастную торговку частую ты пожалей». Цю пісню в числі багатьох виконував Леонід Утьосов.


Слайд 14.


Радянська влада НЕП не пожаліла. Ленін помер. Сталін бере владу в свої руки. З початком колективізації і індустріалізації ринкові методи управління економікою були відкинуті. На підтвердження цього Сталін писав в 1929 році: «Коли нові економічна політика перестане служити справі соціалізму, ми її відкинемо до біса». І з кінця 20-х рр. НЕП була дійсно відкинута партійно-державним керівництвом.


Слайд 15.


НЕП позбавив державу від голоду, повстань, створив майданчик для індустріалізації, надав можливість отримати перемогу в майбутній війні. Але разом з цим було заборонено підприємництво, яке призведе до товарного дефіциту, який буде супроводжувати країну до кінця її існування і стане однією з причин розпаду СРСР.

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.