Презентація "Г. Аполлінер "Зарізана голубка і водограй"" учасника Заболотньої Галини Василівни

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск


Презентація [1],
Предмет: світова література
Клас: 10
Тема: "Із літератури першої половини ХХ ст."
Тема урока : «Еволюція французького поета Г. Аполлінера від неоромантизмцу до кубофутуризму»
Учитель: Заболотня Галина Василівна
Слайд 1 Чільна постать європейського авангарду — це Гійом Аполлінер. Він стверджував: «Ні, не треба шукати суму в моїй поезії, а лише саме життя». А яка була реальність життя початку ХХ століття?
Слайд 2 Перша світова війна була глобальним воєнним конфліктом, який мав колосальний вплив на історію 20-го століття. Війна прийшли з Німеччини; основні бойові дії розгорталися у Європі. Понад чотири роки - з 1 серпня 1914 по 11 листопада 1918 року – тривала Перша світова війна. У неї було втягнуто 38 держав з населенням понад 1 млрд. осіб. У кровопролитних битвах загинуло 10 млн. осіб, 20 млн. одержали поранення чи каліцтво.
Слайд 3 Страхітлива Перша світова війна була злочином перед людським суспільством. Вона вкарбувалася у тіло й душу народів, повсякчас нагадувала про себе втратами і каліцтвом близьких і рідних, але не стала останньою пересторогою.
Слайд 4 Апполінер (Вільгельм-Альберт-Володимир-Олександр-Аполлінарій Костровицький) народився 26 серпня 1880 р. в Римі. Його мати, Ангеліка Костровицька, була дочкою польського емігранта Михайла-Аполлінарія Костровицького, колишнього штабс-капітана російської армії, який емігрував до Італії після поразки польського повстання 1863 р. Батьком майбутнього поета був італійський офіцер Франческо Д'Аспермон. До дев'яти років Апполінер жив в Італії, наступні десять — переважно в Монако, Ніцці, Каннах. У 1899 р. Костровицькі поселилися в Парижі. Правове становище поета тривалий час було невизначеним. У реєстраційних книгах він записувався то як «італієць», то як «росіянин», то як «поляк»; французьке громадянство отримав лише в 1916 р.
Слайд 5 У 1914 році, коли розпочалася Перша світова війна, Гійом Аполлінер добровільно пішов на фронт: спочатку артилеристом, а потім – піхотинцем. Таким чином митець намагався довести собі й усім, що він ладен на будь-що заради Франції. Крім цього, хай як банально це звучить, поет хотів утекти від чергового невзаємного кохання до Луїзи де Коліньї-Шатійон. Будучи завзятим та енергійним і водночас зберігаючи спокій та рівновагу там, де це було потрібно, Аполлінер проявив себе як чудовий вояка і дослужився до лейтенанта, проте одного дня отримав тяжке поранення в голову. Після такого очевидного прояву героїзму світ ніби перевернувся: Вільгельма Костровицького нагородили Бойовим Хрестом, надали йому французьке громадянство; кохана жінка відповіла взаємністю, а творчі напрацювання почали приносити славу .
Слайд 6 Починав поетичний шлях як символіст, розробив засади модернового підходу до розвитку мистецтва, переніс у поезію принцип симультанеїзму, широко використовував техніку кубістського живопису. Аполлінер відмовився від розділових знаків, вважав, що "справжня пунктуація - ритм і паузи вірша", створив неперевершені каліграми (вірші у вигляді малюнка).
Слайд 7 Вірші миру і війни (1913-1916)" і вийшла друком 1918 року. Збірка присвячена пам'яті друга-поета, літератора Рене Даліза, вбитого на фронті 1917 року. "Каліграми" складаються з шести розділів і містять 84 поезії. Присвячена збірка пам'яті друга, поета, літератора Рене Даліза, який загинув на фронті. Мета поета — відтворити у поетичній формі логіку розвитку своєї епохи, показати загальні тенденції драматичного часу. Цій меті підпорядкована композиція збірки, що складалася із 6 розділів, кожен з яких відповідав певному періоду чи характерним особливостям початку століття.
Слайд 8 Вірші, що увійшли до збірки,- зразок аполлінерівського поетичного експерименту: частина віршів видрукована у вигляді "ліричних ідеограм" чи "каліграм", тобто таким чином, щоб їх текст утворював графічний малюнок. Свої перші ідеограми Аполлінер створив навесні - влітку 1914 року. Такі "малюнки" по-своєму висловлювали аполлінерівську потребу в синтезі словесного та графічного образів. Словесний образ постає на сторінці в просторі, поєднуючи "намальоване" словами з пропусками, з порожнечею, тобто з певним звучанням тексту. Аполлінер не перший використав цю форму вірша. Відомі ідеограми, що належать ще до IV століття до н.е., трапляються вони і в "Гаргантюа і Пантагрюелі" Ф. Рабле. У 1889 році А. Бургард написав вірш у формі Ейфелевої вежі: у ньому було 300 рядків, причому довжина кожного відповідала контуру малюнка. Новаторство Аполлінера - не у винахідливості запропонованих малюнків - вони нескладні: сонце, мандоліна, смужка диму, голуб, фонтан, черевик, а у прагненні залишитися ліричним поетом і в експериментальній формі.
Слайд 9 Шедевром каліграм є «Зарізана голубка й водограй», Розташувавши літери різного розміру рядками, шо розходяться в різних напрямках, поет створив образ над струменями фонтана. Цей образ є символом вічного плачу по тих, що минули в Першій світовій війні. Слайд 10 Вірш «Зарізана голубка й водограй» - це ліричний монолог, сповнений болем. Поет сумує за дівчатами, які не пізнали щастя. Питання до дівчат залишається без відповідей - війна все знищує: життя людей, нації, материнство, радість любові.
Слайд 11 Звучить у поезії«Зарізана голубка й водограй» і звернення до тих, кого війна розкидала по світу, і до тих, кого забрала смерть.Туга поета за своїми друзями набуває космічних масштабів, особисте горе розростається до масштабів вселенської катастрофи.Поет, протиставляючи, кладе на терези життя з одного боку смерть, кров, насильство, з іншою - людей, водограй, голубку. Що переважить? Скорбота через смерть, потік сліз ніколи не скінчаться, як нескінченний потік води в фонтані.
Слайд 12 Олеандри "всі в крові”, але сонце не померло, воно – "ранене”, а значить, його, як світ, ще можна врятувати. Антивоєнний пафос твору поєднується з глибокими філософськими порівняннями автора. "Голубку” Г. Аполлінера можна вважати своєрідною емблемою його творчості. Це символ життя, високої краси, морального очищення світу, до яких завжди прагнув поет.
Слайд 13 Особливості поетики. Г. Аполлінер використовує принцип антитези (убиті — розквітлі, нема — живі, глядитесь — вмирає десь), що підкреслює протиприродність війни; асоціативну образність (водограй, струмені фонтана, голубка над ними, «відгомін до небес», «олеандри всі в крові», «сонце ранене в траві»); форму звертання суто особистісного характеру («постаті убиті любі, дорогі розквітлі губи», дівчата, солдати, мої друзі); «особливий синтаксис» без розділових знаків (текст сприймається як скорботна туга, плач) Слайд 14 Образи символи в поезії «Зарізана голубка й водограй» «Водограй» - символ скорботи гіркого жалю з приводу передчасної смерті молодих юнаків «Зарізана Голубка - біль, розтоптана молодість, убиті сподівання. «Олеандри всі в крові» - образи насильства, кривавого і безжалісного світу «Сонце ранене» - надія на те, що світ ще можна врятувати.
Слайд 15 У лютому 1949 року французький письменник-комуніст Луї Арагон унадився до паризької студії Пікассо, щоб відібрати малюнок, який би міг стати плакатом-символом Світового Конгресу партизанів за мир, що мав урочисто відбутися в квітні того ж року. Малюнок синім олівцем «Голуб» упав у око Арагону — саме йому судилося стати однією з найвідоміших робіт митця, яку всі знають під назвою «Голуб миру» (ісп. La paloma de la paz). 1950 року за цей яскравий твір антивоєнної тематики митець удостоївся міжнародної премії миру.

Джерела

http://uk.wikipedia.
http://valyakodola.ucoz.ru/
http://lib.ru/POEZIQ/APOLLINER/apolliner
http://valyakodola.ucoz.ru/
http://www.ukrlit.vn.ua/
http://pidruchniki.ws/

Література

Волощук Є. Зарубіжна література: Хрестоматія-посібник для 11-го кл. загальносвіт. навч. закл. – К.: Ґенеза, 2004.
Волощук Є. Зарубіжна література: Підручник для 11-го кл. загальносвіт. навч. закл. – К.: Ґенеза, 2004.

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.