Приморська ЗОШ І-ІІІ ст.

Материал из ЗапоВики

Приморська загальноосвітня школа І-IІІ ступенів

Адреса: с. Приморське вул. Східна, 76

Телефон: 8-06175-56-4-20

e-mail: primscool@ya.ru

Директор: Карпець Володимир Михайлович

Педагогічний колектив

Карпець Володимир Михайлович - директор

Історія нашої школи

Школа моя величава

Дивиться вікнами в світ,

Наче в букет пов’язана

Мрії окрилених літ.

Все починається в житті з малого… І наша Приморська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів теж почала своє існування з невеликої Царкутської восьмирічної школи.

У 70-ті роки, у зв'язку із збільшенням населення, виникла нагальна потреба будувати нову школу.

Директор восьмирічної школи Чугуєнко Іван Євменович та старша піонервожата, вчителька молодших класів, Сімашова Галина Онуфрієвна були ініціаторами побудови нової школи. Сімашова Г.О. особисто зверталася в Міністерство освіти з проханням допомогти у будівництві школи і домоглася проектування нової школи. Будівництво школи підтримували директор радгоспу Бабівський Семен Якович та головний бухгалтер Коваленко Софія Михайлівна, допомогаючи коштами. Директором школи Сімашова Г.О. не була призначена, бо не мала вищої освіти. А першим директором став Світличний Петро Порфирович, якого змінив на цій посаді Малиш М.М. Разом з ним ядро нової школи створили Гордієнко Валентина Яківна, Швед Олександра Григорівна, Ткаченко Фрося Митрофанівна, Коломоєць Галина Трофимівна, Степанченко Лідія Володимирівна, Середа Микола Гавриловичі і Лідія Григорівна, Хорсун Олександр Миколайович, Литвин Марія Лук’янівна, Рудакова Катерина Савелівна, Бурлака Олександр Григорович, Тітков Євген Михайлович, Притула Ніна Павлівна. Майбутні випускники нашої школи у вихідні дні та після уроків носили цеглу та інші будівельні матеріали, щоб виросла швидше новобудова. І невдовзі там, де шуміло поле пшениці, піднялися стіни нової школи. Протягом вересня діти разом з піонервожатою Шестеріною Людмилою Василівною готували школу до відкриття.

І почалися шкільні будні… 10 вересня 1971 року відбулося урочисте відкриття школи. У 1972 році директором школи призначений Колесник Анатолій Федотович, який очолював школу 32 роки і згуртував навколо себе справжніх майстрів своєї справи, підняв авторитет школи і вчительського колективу в районі і області.

Саме Колесник А.Ф. багато часу віддав оформленню школи, його зусиллями і стараннями вчителів у 1975 –1976 н.р. школа перейшла на кабінетну систему.

Колектив 2007-2008н.р.

Традиції та досягнення школи

Рідна наша школа – це затишок милий,

Душі і серцю притулок надійний.

Для роздуму ріст і для сили підмога,

В усьому зустрінем ми тут допомогу.

Наша школа має давні хороші традиції. Учні школи працьовиті, відповідальні, активні. Ще з часів, коли школа була новобудовою, учні працювали на території школи: прибирали каміння, озеленювали територію школи в позаурочний час. Далі ці традиції змінились суботниками, а тепер це осіння і весняна толока. Учні випускних класів і учні, які вперше прийшли до школи, насаджували тополі. Цю традицію перейняли теперішні учні, які відновили шкільну алею, де стояли прапори 15-ти республік. А зараз на традиційні свята майорять різнокольорові прапори кожного класу. Учнівські колективи живуть і діють в дитячих об’єднаннях “Дивоцвіт” (1 – 4кл) та “Сузір’я” (5 – 11кл). Молодші школярі живуть під девізом “Ми світ відкрити поспішаємо, а світ – це кожен з нас!” Члени об’єднання “Сузір’я створили своє гасло :“В дозвіллі, в спорті, в навчанні всі будемо зірками. Сузір’я доброти й краси в житті крокує з нами.” А єдиним девізом учнів і вчителів нашої школи є вислів: “Не споглядати й говорити, а вершити і творити.” Герб школи символізує єдність школи і сім’ї. Веселка, космос, небо відображають основні ідеї школи: Я – для світу та Вітчизни, світ для мене, мої корені – зі щасливого веселкового дитинства, наповнені знаннями та пам’яттю поколінь. Я дитина землі, плоди своєї праці дарую Всесвіту, одна з галактик якого рідна школа. Прапор школи являє собою прямокутник з 11 кольорами, що символізують ступені шкільного життя. Жовтий і світло-зелений, рожевий і білий кольори символізують початок шкільного життя, чистий життєвий шлях і безхмарне небо. Над учнями середньої ланки майорять малиновий, синій, рожевий і помаранчевий прапори, які символізують творчий злет і яскравий світ дитячих фантазій. Старшокласники обрали своїми кольорами жовтий, червоний та блакитний, що символізують прагнення злету у височінь, досягнення мети і відчуття школи, як власної домівки. Під час весняної толоки стало доброю традицією насаджування клумб з багаторічними квітами. В 70 – 80 ті роки на території с. Приморського діяв табір праці і відпочинку імені Ворожцова де проходили практику учні шкіл міста Запоріжжя та учні нашої школи. Це була справжня перевірка на фізичну загартованість і вияв взаємодопомоги, підтримки, уміння, спілкуватися і відпочивати. Учні допомагали радгоспу "Першотравневий" у зборі черешні, яблук, малини. Разом з учнями працювали вчителі нашої школи: Касьяненко Н.В., Гура Л.В., Тітков Є.М., Пащенко В.Ф., Сич Н.П., Шелгунова Н.О. На базі школи у 1979 році відбувся зміст трудових об’єднань школярів, де учні нашої школи були господарями, представляли свої трудові досягнення, презентували навчальні кабінети, гурткову роботу, яка активно велася в школі. Школа з давніх часів славилася своїми талантами. Вчителі школи разом з дітьми виступами на районних оглядах художньої самодіяльності, перед жителями села, працівниками молочних ферм, радгоспними бригадами, на Першотравневих мітингах, на мітингах до Дня Перемоги. У школі працював учительський та учнівський хор, агітбригада, танцювальний гурток, вокально-інструментальний ансамбль “Лаутари”, літературно – драматичний гурток “Пролісок”, духовий оркестр. Частину зароблених у таборі коштів учні переводили на придбання інструментів для ансамбля, костюмів для гуртка, інструментів для духового оркестру. Радгосп "Першотравневий" преміював активістів школи безкоштовними путівками до міст Ленінграду, Рівно, Луцька, Одеси. Традиції активного і корисного відпочинку продовжуються зараз учнями нашої школи. В школі працює волонтерський загін ”Парус”, який надає допомогу пристарілим жителям села Командир загону - Каткова Вікторія. Працює гурток “ Умілі руки” (керівник Сініцина О.В.). Учень 8 класу Ященко Олексій вишив портрет Т.Г.Шевченка, який був відзначений у районі, а робота Красільнікова Сергія, присвячена 70-річчю Запорізької області, зайняла третє місце на районному конкурсі. Дослідницька робота з історії нашого села та Свято –Нікольського монастиря зайняла призове місце в конкурсі “ Сто чудес України”. Учні школи, які працюють в історико- краєзнавчому гуртку, вивчають історію голодомору 1932-1933рр. Учні школи постійно Їздять на екскурсії. Неодноразово відвідували тематичні екскурсії в м. Запоріжжі, в м. Василівка, в Криму. Організовує туристичні поїздки вчитель історії Шелгунова Н.О. Граціозними стали дівчата, які багато років займаються в танцювальному колективі “Стиль”(керівник Бован С.М.). Члени колективу неодноразово займали призові місця в районних та обласних оглядах. Цікаво проходять предметні тижні, де учні інсценізують казки, проводять інтелектуальні ігри, заходи до пам’ятних дат. Учні школи з великим натхненням готують вітальні концерти для вчителів до професійного свята та Дня 8 Березня. Цікаво і різноманітно проходять випускні вечори в нашій школі під керівництвом Бойко І.М. Команда ЮІР у 1996р зайняла І місце на районних та зональних змаганнях, ІІІ - на обласних (керівник Бойко Ю.Ф.). Витривалістю і бажанням самовдосконалитися відзначалися учні нашої школи. З перших днів створення школи учні займали призові місця у районних змаганнях з легкої атлетики, волейболу, у шахово-шашкових турнірах (вчителі Тітков Є.М. і Петроченко В.О.) Дуже подобаються і зараз учням школи заняття в спортивних секціях з футболу, волейболу. З 1975 по 1988 роки вчителька німецької мови Савченко А.С. згуртувала дітей у КІД “Червона гвоздика”. Члени клубу вели активне листування з однолітками всіх республік та дітьми НДР. Активно спілкувалися із в’язнем концтабору Бухенвальд Генрігом Г., який розповідав про антифашистський рух. Один із авторів активного листування Ханс Кастен у 1989р відвідував нашу школу, спілкувався з дітьми. У 1972р. яскравою віхою в житті школи став Фестиваль дружби народів. Кожен учнівський колектив представляв захист республіки, готував національну страву, презентував національне вбрання розповідав про національні традиції, діти співали пісні, танцювали національні танці. Фестиваль відбувся в рік святкування 50-річчя СРСР, коли на території нашого села розпочалося закладання саду-гіганту ”Імені 50-річчя утворення СРСР, площею1076 га. На мітингу в саду були учні нашої школи робітники радгоспу, перший секретар обкому Компартії України Всеволожський М.Н. Як згадує вчителька нашої школи Шелгунова Н.О., під час закладання саду вона тримала перше деревце, яке було висаджене разом із Всеволожським М.Н.

З перших днів роботи у школі склався освічений, професійний, згуртований колектив. Усі роки своєї трудової діяльності присвятила нашій школі Степанченко (Коса) Лідія Володимирівна, вчителька фізики, яка за всю трудову діяльність мала єдиний запис у трудовій книжці про прийом на роботу у Приморську середню школу. Одразу після закінчення Запорізького педагогічного інституту прийшла до школи статна, спортивна та емоційна вчителька математики Сич Наталя Партенівна, яка й зараз є для молодих вчителів наставницею, здатною допомогти, підтримати у важку хвилину, ніколи не здаватися перед труднощами. У 70-х роках влилися у педагогічний колектив молоді, енергійні вчителі, які до пенсійного віку працювали у школі, виплекали не один випуск учнів. Згадаємо їх сьогодні з вдячністю і шаною. Тіхонова Людмила Василівна – вчителька хімії та біології, яка багато років разом з учнями доглядала шкільну теплицю, вирощувала в ній овочі до шкільного столу, а на ділянках буяли її улюблені квіти . Пішовши на пенсію, не облишила свого хобі – вирощує чудові жоржини та хризантеми, ділиться секретами їх вирощування. А сама вона згадує участь у художній самодіяльності, виступи хору вчителів. Вишивки Людмили Василівни прикрашали шкільні, сільські та районні виставки. Рудакова Катерина Савеліївна - вчителька російської мови, яка досконало знала свій предмет, була взірцем для молодших колег, передавала досвід, була взірцем інтелігентності, коректності у відношенні до колег та учнів. Шестеріна Людмила Василівна – “душа колективу”, прекрасний організатор виховної роботи в школі. Встигала все – бути мамою двох дітей і готувати свята в школі, проводити конкурси, змагання, возити школярів на екскурсії. Її талант – знаходити підхід до дітей і батьків, її життєрадісність, енергійність, весела вдача залишили добру пам’ять. Навіть зараз, коли наша поважна колега живе і працює у Києві, вона має нерозривні зв’язки з нашою школою, селом. У наше село вона завітала разом із колективом художньої самодіяльності “Дарничанка”, що порадував всіх талановитим виконанням народних пісень. Щербач Ніна Миколаївна – вчитель історії, починала свій шлях з посади організатора, проводила багато пошукової роботи, пов’язаної з роками Великої Вітчизняної війни, кожен урок історії був насичений не просто знанням, а пізнанням нового, невідомого, захопливого. Рижих Ніні Михайлівні дісталася нелегка робота – бути вихователем групи подовженого дня, і вела вона своїх вихованців від 1 до 7 класу, знала всі їх радощі і печалі, сварила і мирила. Сину та 2 донькам Ніни Михайлівни теж дала путівку в життя наша школа.

Не просто колеги, а ще й подружжя, яке починало свій педагогічний шлях ще в старій школі, а потім перейшли до новобудови. Це про родину Середа – чоловік Микола Гаврилович – вчитель німецької мови, справжній лінгвіст – знавець мов, ветеран ВВВ, для якого День Перемоги був подвійним святом, бо в цей день він святкував своє народження. Після перемоги над німецьким загарбником продовжив війну на японському фронті, де й зацікавився японською мовою, при нагоді використовував її, любив розповідати історії із свого воєнного періоду, вмів чудово малювати, вдома мав велику бібліотеку літератури іноземними мовами, був суворим і вимогливим, але його випускники вже через багато років після закінчення школи йшли вітати його з днем народження, бо знали, що в цьому домі їх завжди радо зустрінуть. А інакше не могло й бути, бо берегинею сімейного вогнища була Лідія Григорівна – вчителька російської мови і літератури, яка 46 років віддала школі, вела драматичний гурток, володіла своїм словом і вчила цього учнів. Своїм вчительським талантом і знанням літератури захопила багатьох учнів, прищепила любов до мови та літератури. Її уроки - справжні уроки життя. Галич Валентина Трифонівна – вчитель російської мови та літератури, полюбляла історичні романи, мала свій особливий погляд на життя. Завдяки вчителям російської мови обрали свій шлях випускники нашої школи: Великоіван (Собко) Наталя Іванівна, Марчишина (Швець) Лариса Михайлівна, які повернулися в нашу школу і не уявляють свого життя без роботи з дітьми, Болюта (Бессонова) Наталя Іванівна зараз секретар Приморської сільської ради. З перших днів роботи школи у ній працювало ще одне подружжя – Хорсун: Олександр Миколайович і Клавдія Максимівна. Олександр Миколайович - учитель математики, 16 років пропрацював завучем. Людина дуже добра, врівноважена, спокійна, міг завжди допомогти порадою, слугував захисником і охоронцем інтересів колективу. Його дружина Клавдія Максимівна до пенсійного віку обіймала посаду лаборанта. Донька – випускниця нашої школи, Хорсун (Шелгунова) Наталя Олександрівна продовжила династію вчителів, стала вчителем історії і кожен рік веде лабіринтами історії, знайомить з долею минулих поколінь все нових учнів Приморської школи. Швед Олександра Григорівна – вчитель початкових класів, скромна, трудолюбива, з підходом до кожної дитини і великою любов’ю, завжди витримана і врівноважена, виховала разом з чоловіком своїх 3 синів, а зараз присвячує час внукам. Щелманова Лариса Григорівна – відмінник народної освіти України, неодноразово нагороджувалася грамотами облвно та райвно. Сама з учительської родини, з молоком матері всотала в себе здатність до співчуття, розуміння дитячої душі, зігрівала теплом кожне маленьке серце. Савченко Антоніна Семенівна - мама трьох дітей – 2 синів та доньки, вчителька німецької мови, завдяки якій нашу школу знали не лише в районі і республіці, а й в усьому Радянському Союзі та Німеччині. А добра слава линула завдяки створеному в школі клубу інтернаціональної дружби КІДу “Червона гвоздика”, на який вона не жаліла сил, часу та власних коштів. Разом з учнями щороку готувала виступ до Дня юного героя-антифашиста. Марчишина (Костюк) Катерина Кузьмівна – вчителька молодших класів, продовжила традиції своєї сім’ї – бути вчителем, виховала доньку Ларису Михайлівну, яка по закінченню ЗПІ теж прийшла до рідної школи. Віримо, що вже її син Василько, коли виросте, захоче обрати професію, що на все життя пов’яже його зі школою. Тітков Євген Григорович – вчитель фізкультури та військової підготовки був прикладом справжньої чоловічої сили, щоранку, незалежно від пори року починав з ранкової зарядки на шкільному стадіоні, який сам влітку виполював. Саме завдяки його старанню у школі працювали спортивні гуртки: легкої атлетики, волейболу, гімнастики. Вимогливість до себе й до інших була визначальною рисою його характеру. Самойленко Марія Олексіївна – вчителька української мови і літератури, організатор школи. Творча особистість, вона дарувала учням власні вірші, допомагала при підготовці до вечорів, а на її уроках звучали українські пісні. Завдяки її натхненню у школі працював літературний гурток “Пролісок”, учасники якого вели активне листування з багатьма літературними музеями України, письменниками та їх рідними, проводилися літературно-музичні вечори, виступи, здійснювалися екскурсії літературними стежками України. Вчителька від бога, з щирою та широкою душею, в якій вистачало місця для кожного учня, віддала всі свої сили, виростила зміну – Шадуру Ірину Миколаївну, Перевалову Вікторію Анатоліївну – вчителів української мови, прищепила любов до вчительської праці Осиці Світлані Миколаївні. Зараз Марія Олексіївна на заслуженому відпочинку. Йшов час і колектив поповнився молодими вчителями, які своїм ентузіазмом, позитивною енергією сприяли подальшій плідній співпраці вчителів та учнів. Це: нинішній директор школи Карпець Володимир Михайлович, вчитель біології, який був поруч з учнями всюди – і в таборі праці та відпочинку, і в сільській футбольній команді, і на шкільних ділянках, а значить бачив своїх учнів в усіх їх проявах. Досвід вчителя – дипломата, який вміє толерантно спілкуватися, став у нагоді Володимиру Михайловичу у новому сторіччі, коли він обійняв посаду директора школа. Скиба Тетяна Олексіївна – вчителька української мови, організатор, замісник директора з позакласної роботи. Скільки свят, вечорів, конкурсів організовано нею. Традиційні вечори зустрічі, свята піонерського вогнища, диспути, комсомольська робота – все, за що бралася ця молода жінка, випускниця нашої школи, вдавалося, бо завжди вона знаходила опору серед учнів, батьків, колег, які щиро її поважають. Пащенко Валентин Федорович своєю англійською мовою міг зачарувати самого складного учня, адже працювати у чудовому лінгафонному кабінеті подобалися усім. Касьяненко Ніна Василівна – вчитель російської мови, багато років працює завучем школи, обіймала посаду голови профспілкового комітету, серед складного виру шкільних та життєвих буднів вона залишається осередком стабільності. Порада, допомога, підтримка – все це отримає молодий вчитель, чи колега з досвідом. Розсудливість, справедливість, принциповість, урівноваженість допомагали їй при роботі класним керівником, її випускники з теплотою пригадують свою вчительку. Чеботок Лідія Іванівна – була “першим вчителем” не одного випуску, а потім тривалий час працювала секретарем сільської ради - і реєструвала одруження своїх випускників, народження їх дітей. І кожен раз хвилювалася та раділа разом з ними так, як у той день, коли вперше ступила з ними до школи. Пономарьова Ніна Миколаївна - вчителька географії, “Голос нашої школи”, ідейний організатор, натхненник веселих вчительських вечорів, учнівських туристичних походів, їй варто було лише взяти до рук баян, заспівати разом із сестрою Наталією Миколаївною, яка викладала медицину для дівчат, і вже полине гучна пісня, захопить всіх своєю красою.

Авсієвич Людмила Михайлівна працювала вчителем фізики та астрономії в нашій школі, користувалася повагою колег, які обрали її головою профспілкового комітету. Елегантна, інтелігентна та ініціативна, сучасна “Мері Попінс” для своїх вихованців, приклад позитивного відношення до життя для своїх колег.

Сьогодні у школі працює 18 вчителів. З них – 1 вчитель-методист, 1 – старший вчитель, 8 вчителів вищої категорії, 7 вчителів спеціалісти І категорії, 2 вчителя - спеціалісти ІІ категорії, 1 – спеціаліст. Дружна когорта вчителів молодших класів об’єднала вчителів різного віку: поважну Костюк Катерину Кузьмівну, досвідчену Кожадей Наталію Олександрівну, врівноважену Швець Ларису Михайлівну, доброзичливу Коробову Ірину Володимирівну, емоційну Підгорну Олену Миколаївну. Бойко Ірина Михайлівна та Шадура Ірина Миколаївна - вчительки української мови. Ірина Михайлівна тримає у своїх руках виховну роботу всієї школи, а як це нелегко може зрозуміти лише її чоловік Бойко Юрій Федорович, який у свій час працював вчителем біології, хімії, праці нашої школи. Ірина Миколаївна керує роботою методоб’єднання класних керівників, її класи відрізняються енергійністю, ініціативністю, прагненням до самореалізації. Швець Костянтин Анатолійович – вчитель фізики, використовує сучасні інформаційні технології на своїх уроках, формує у дітей інформаційну компетентність. Писаренко Юрій Дмитрович – вчитель музичного мистецтва, для якого дитяче захоплення музикою, навчання у музичній школі стали визначальними у виборі професії. Каулько Ольга Григорівна – вчитель англійської мови, яка навчаючись в інституті, почала свій трудовий шлях з нашої школи (1986-1987 н.р.). І знову повернулася сюди вже досвідченим педагогом. Підгорний Андрій Іванович –вчитель географії, отримав старт у професійне життя з нашої школи, починав працювати вчителем молодших класів, переймав досвід старших колег, продовжує керувати краєзнавчо-туристичним гуртком. Петроченко Віктор Олександрович – вчитель фізичного виховання, підтримує спортивний дух в учнів школи, виховує справжніх патріотів. Сініцина Олена Василівна – саме у нашій школі відбувся її ріст від вчителя образотворчого мистецтва до психолога школи, якому довіряють всі свої проблеми і учні , й вчителі. Цихонь Олена Семенівна – один з небагатьох бібліотекарів в районі, яка має вищу освіту, є прикладом людини, що не тільки говорить про духовні цінності, а й дотримується їх у своєму житті. Медсестра школи – Халіна Юлія Олександрівна теж випускниця нашої школи, слідкує за здоров’ям дітей, повноцінним харчуванням, викладає санітарну справу.

Серед випускників Приморської ЗОШ І-ІІІ ступенів 47 вчителів. Сьогодні у нашому колективі працюють 9 випускників школи: Шелгунова Н.О., Кожадєй Н.О., Писаренко Ю.Д., Великоіван Н.І., Швець Л.М., Шадура І.М., Осіка С.М., Підгорний А.І., Швець К.А. Школа гордиться династіями Хорсун – Шелгунова, Марчишина – Швець, сподіваємося, що після закінчення навчання у ЗНУ до колективу приєднається наша випускниця Петроченко Оля, батько якої Петроченко Віктор Олександрович працює вчителем фізкультури.

Зв’язки із Запорізьким інститутом підвищення кваліфікації вчителів та ЗОІППО Зміни у політичному та економічному житті країни значною мірою впливають і на світогляд людини, яка повинна знайти своє місце у суспільстві, бути корисною іншим людям і самій собі, тобто йти поруч із життям. Хто, як не вчитель, формує члена будь-якого часу чи десятиліття, готує його до життя, стає першим порадником, знайомить із різноманітним світом професій. А тому кожен педагог повинен сам бути ерудованим фахівцем своєї справи, бути кваліфікованим спеціалістом. З цією метою при обласному відділі освіти створений інститут післядипломної освіти педагогів. Це ряд кафедр, де кожен педагог може отримати кваліфіковану консультацію, предметну допомогу, кожні п'ять років підвищити свою кваліфікацію з питань навчання і виховання. Приморська середня школа завжди підтримувала тісні зв’язки з інститутом підвищення кваліфікації вчителів. На базі школи був проведений обласний науково-практичний семінар з проблем морального виховання, у підготовці якого безпосередньо участь брала Данилевич Олександра Кіндратівна. Олександра Кіндратівна вела цикл занять у школі з проблем морального виховання. Частим гостем у школі був директор інституту Крижко Василь Васильович, який брав участь у роботі обласних конференцій та семінарів, які проводилися на базі школи. Зараз школа теж перебудовується, у навчально-виховний процес поступово входить профільне навчання, ідею якого допомогає втілювати у життя школи Подмазін С.І., доктор філософських наук, завідувач обласного науково-методичного центру психології та соціальної освіти ЗОІППО, Логвін В.Л., завідувач лабораторії науково-методичного центру психології та соціології освіти ЗОІППО, Сироватко О.М., завідуюча лабораторії практичної психології та соціології освіти ЗОІППО. На базі школи проводився районний семінар керівників навчальних закладів з проблеми особистісно-орієнтованого виховання, на якому були присутні Подмазін О.І., Сироватко О.М., вони відвідали відкриті виховні години спілкування: у 9 класі - “Стиль життя і життєва позиція”, 2 кл. - “Вчись творити добро, 11 кл. - “Твоя життєва позиція”. У реалізації шкільної програми розвитку “ Школа життєтворчості” дієву допомогу надавали Горшкова Олена Костянтинівна та Заруба Світлана Петрівна, які відвідали нашу школу, зустрілися з педагогічним колективом. У разі потреби кожен учитель може отримати кваліфіковану консультацію. Учителі нашої школи користуються послугами бібліотеки при ЗОІППО.