Проспер Меріме і Україна

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск


Есе П. Меріме

П. Меріме писав до однієї вельможної польки й своєї приятельки: "Цими днями ознайомився із щойно надрукованою книжкою , яка мене зацікавила і потішила. Справляє вона на мене враження продуманої і написаної дуже добре, але помічаю в ній: вона занадто польська. Ви знаєте, щодо мене, то я - Козак". П. Меріме признав себе "козаком по духу", тобто надаючи більшу перевагу не "панкам", а "хоробрим козакам".
Під яким впливом цей французький академік, сенатор, радник Наполеона III зацікавився "останніми гетьманами" - Хмельницьким та Мазепою - став сам, згідно з власною заявою, козаком по духу? У коло літературно-наукових інтересів П. Меріме-початківця входять слов'янські народи. Щоб збагнути їхню історію та культуру, він цікавиться духовними та матеріальними надбаннями цих народів, вивчає слов'янські мови. Російську мову опановує настільки, що вільно читає і перекладає твори О. Пушкіна, М. Гоголя, І. Тургенєва, знайомиться з українською, завдяки чому осягає глибини історії українського народу.
Відсутність потрібних першоджерел у Франції не перешкодила Меріме написати низку історичних праць, що стосувалися слов'янських країн. Особливої уваги він надавав Україні, його цікавили козаки, гетьмани. Відомі такі праці французького письменника про історію українського народу, як "Українські козаки та їхні останні гетьмани", есе "Богдан Хмельницький".
Майже чверть віку з 1848 року і до останніх днів життя, Проспер Меріме, за влучним висловом П. де Сент-Віктора, "літературно емігрував до східних слов’ян. Знайомство з їхньою історією, творами письменників цих країн спонукало його до вивчення їхньої мови - прагнув самостійно опрацьовувати потрібну літературу, читати художні твори мовою оригіналу. Відомо, що П. Меріме перекладав твори О. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова, М. В. Гоголя, І. С. Тургенєва і Марка Вовчка, які сам вголос читав на вечорах у літературних салонах Парижа. Йому також належна низка літературних портретів: "Микола Гоголь".
Знайомству з життям України П. Меріме завдячує Сергію Олександровичу Соболевському, який був його першим інформатором із питань славістики.
Чому П. Меріме зацікавився козаками?



Богдан Хмельницький

Вивчати історію запорозького козацтва Меріме почав після ознайомлення зі слов’янським фольклором. Старанно вивчав архівні матеріали, мемуарну літературу, руські літописи, польські хроніки, праці М. Карамзіна, М. Устрялова, М. Костомарова, своїх співвітчизників - де Боплана, Шевальє. А розповідаючи про українського гетьмана Івана Мазепу, він згадує художника Ораса Верне, автора картин "Мазепа, прив'язаний до коня" та "Мазепа під умираючим конем". Ці полотна відомого французького художника виставлялися в паризькому салоні.
Що спричинилося до зацікавлення П. Меріме українською історичною тематикою?
Треба вважати, що на це склалося декілька причин. Найперша з них - різноманітне і тривале зацікавлення письменника історією слов'янських народів, їх культурними надбаннями. Друге - це гострота інтересу письменника до питань, які були мало знані громадськості, а також до явищ, несхожих на відомі його сучасникам. П. Меріме підкреслював "демократію козацької республіки" на Україні в рецензії на згадану працю А. фон Гакстгаузена. Тема історичної України, звичаїв і традицій її населення XVII ст. відповідало цим вимогам письменника. П. Меріме, як відомо, вважав себе насамперед "громадянином усього світу, а вже потім французом". У цих переконаннях віддзеркалювалися також інші аспекти творчих завдань письменника, а саме прагнення перейти межу "рідного сюжету": француз повинен показати Франції не лише її життя. Крім того, в історичному минулому України XVII ст. П. Меріме шукає чогось нового для себе, свого духовного світу шукає суспільного ідеалу в його "природному стані", який, на його думку, був утрачений в пізніших сторіччях. Привабливою силою в історії різних народів, у тому числі українського, для письменника були видатні особистості, люди сильних і самобутніх характерів,одним з яких є Богдан Хмельницький. У подіях 1648 -1654 рр. на Україні, як справедливо відзначає критика, П. Меріме чітко розрізняв і два аспекти: "рух національно-визвольний і рух соціальний". Письменник переконливо показує соціальні суперечності між козацькою верхівкою і повсталими козаками та селянами. Поряд він реалістично відтворює сцени битв, перебіг козацьких рад, дипломатичні переговори і інше.. Завдяки працям Меріме про історію українського народу в 70-х роках XIX ст. посилився інтерес до України французьких вчених - фольклористів, істориків, літературознавців. Під впливом його досліджень в 1869 р. французький Сенат ухвалив вивчати в школах Франції курс історії України. Аналізуючи праці французьких авторів про Україну (1893), відомий вчений-етнограф В. Горленко назвав Меріме "одним з найосвіченіших письменників Франції", а його розвідку про козаків давніх часів - майстерною.


Источники: http://revolution.allbest.ru/literature/00053691_0.html
Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.