Пушик Степан Григорович - Отут мойого предка слід...
Материал из ЗапоВики
Пушик Степан Григорович - вічний поет (нар. 1944)
Які ж параметри цієї багатогранності? Він: «поет, прозаїк, драматург, журналіст, перекладач, фольклорист, публіцист, літературознавець, політик, економіст, педагог...».
Як письменник починав Степан Пушик із поезії. Його перша збірка віршів «Молоді громи» вийшла у світ 1967 р. в ужгородському видавництві «Карпати». З часу перших публікацій Степана Пушика минуло сорок п'ять літ. Це не мало! Та якщо цей час розглядати у тих фактах історичної значимості, що за цей період відбулись, - то це лише якась мить суспільного буття. За цей період розвалилась могутня за своєю фізичною, але не морально-духовною силою радянська імперія, а поневолені народи вирвались з-під її гніту й оголосили себе суверенними, творячи свої незалежні держави. Не випадково Шевченкові «запрещали писать и рисовать», не випадково Сталін викошував цвіт української нації і в першу чергу письменників.
Пушикове слово трудилося скрізь - в поезії, прозі, публіцистиці, фольклористиці, літературознавстві, на мітингах. Якщо лише назвати його поетичні збірки «Золотий Тік», «Писаний Камінь», «Задума гір», «Головиця», «Луни», «Галич», «Заплаканий промінь», «Сенети» і книгу вибраного «Хмаролом», то такий доробок промовляє за себе вельми достойно.
Отже, коли йдеться про Степана Пушика як митця і громадянина в узагальнених оцінках, то, зрозуміло, йдеться про нього у часопросторі його літературної і громадської праці. Історія, час у людській пам'яті, діяння предків і діяння сучасників - це, мабуть, найосновніші мотиви поезії Степана Пушика.
Використана література:
Літературно-художнє видання.
Пушик Степан Григорович.
Твори в шести томах. Івано-Франківськ: Гостинець, 2004. – 536с.
Використані інтернет-ресурси:
