Сергій Олексійович Лебедєв

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск

Сергій Олексійович Лебедєв- вчений,академік

Содержание

Біографічні відомості

Роки життя

  • 2 листопада 1902,Нижній Новгород - 3 липня 1974

Навчався в Московському Вищому Технічному училищі.

Академік АН УРСР з 1945 року. Керував (1947) розробкою у Києві (у передмісті Феофанія) першої в СРСР і на європейському континенті обчислювальної машини МЕЛМ- малої електронної лічильної (обчислювальної) машини) (1950). 1953 року була створена ВЕЛМ (велика електронна лічильна машина. На її базі пізніше створені всі радянські ЕОМ («Стріла», «Мінськ», «Урал», «Дніпро», «Мир», М-20, М-220…).

Доповідь С. Лєбєдєва 1956 року в Дармштадті про успіхи київських вчених виявила, що українські ЕОМ відповідають рівневі американських і є найбільш швидкодіючими в Європі.

1960 року у Києві під керівництвом В.М. Глушкова сконструйовано напівпровідникову ЕОМ «Дніпро».

Створені на основі київських ЕОМ обчислювальні машини забезпечили досягнення паритету між США та СРСР в період ядерного протистояння.

Учень С. Лєбєдєва Бурцев Всеволод Сергійович створив ЕОМ «Діана-1» та «Діана-2», що забезпечили автоматичне стеження за цілями. Київські ЕОМ були використані для створення першої системи протиракетної оборони СРСР (генеральний конструктор Кисунько Григорій Васильович.

Основний доробок

Під керівництвом Лебедєва в Україні був створений перший на континенті Європи комп'ютер— Мала електронна лічильна машина(«МЭСМ»). Наука|Наукова школа Лебедєва, що стала головною в колишньому СРСР, за своїми результатами успішно суперничала з американською фірмою IBM. Під керівництвом академіка були створені і передані для серійного випуску 15 типів високопродуктивних, найскладніших ЕОМ,кожна з них продуктивніша, надійніша і зручніша в експлуатації.

В короткому листі, направленому до Ради з координації Академії наук СРСР Лебедєв написав: «Цифровими обчислювальними машинами почав займатися наприкінці 1948 року. Самостійно в 1948–1949 роках розробив основні принципи побудови таких машин. Враховуючи їх виняткове значення для нашого народного господарства, а також відсутність в Союзі будь-якого досвіду їх побудови і експлуатації, я прийняв рішення якомога швидше створити малу електронну лічильну машину МЭСМ, за допомогою якої можна було б досліджувати основні принципи побудови, перевірити методику розв'язання окремих задач і накопичити експлуатаційний досвід. У зв'язку з цим було намічено створити діючий макет машини з подальшим його перетворенням в малу електронну лічильну машину. Щоб не затримувати розробку, були вимушені виконати запам'ятовуючий пристрій на тригерних комірках, що зменшило його об'єм. Розробка основних елементів була проведена в 1948р. До кінця 1949р. були розроблені загальна компоновка машини та принципові схеми її блоків. В першій половині 1950р. були виготовлені окремі блоки та було розпочато їх налагодження у взаємодії, до кінця 1950р. налагодження створеного макету було закінчено. Діючий макет успішно демонструвався комісії.»

Вшанування пам'яті

На будівлі інституту Інституту електродинаміки НАН України, в корпусі якої з 1946 по 1951 рік працював Лебедєв, встановлено меморіальну дошку.

На території Київського політехничного інституту встановлено пам'ятник вченому, ім'ям його названо вулицю в Києві.

Література

Абліцов Віталій Григорович «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Юрий Панчул. Рождение и смерть советских компьютеров.

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.