Стаття: Права дитини – майбутнє України

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск

Права дитини – майбутнє України

Дитинство – це пора фізичного і духовного розвитку людини. Саме в цей час дитина потребує особливого догляду і піклування, їй необхідна любов батьків. Важливо, щоб дитина не почувала себе нікому непотрібною, зайвою у цьому світі. Адже діти – це майбутнє кожної держави, яка в свою чергу повинна забезпечувати добробут підростаючого покоління, його здоровий розвиток. Кожна дитина неповторна і унікальна не лише поглядом очей, але й у сприйнятті світу, життя, долі, істини, у їх розумінні і вмінні застосовувати у повсякденному житті. Невід’ємною складовою усіх прав дитини як і кожної людини є право на життя. Є такі випадки, коли це право порушується. Прикладом може бути вбивство дитини для видалення здорових органів. Бувають випадки вбивства дитини батьками, які вважають її зайвою і непотрібною. Порушення права на життя є аборти. Хартія Прав Родини стверджує: "Аборт – безпосереднє порушення права кожної людської істоти – права на життя". Україна – одна з тих країн, де аборт дозволено робити за бажанням жінки. Демографічна ситуація в Україні така, що з 1991 року смертність перевищує народжуваність і з кожним роком ця різниця зростає. Дуже важливим для повноцінного розвитку особистості є можливість вільно висловлювати свої погляди, думки. При цьому держава повинна приділяти належну увагу переконанням дитини. Майбутнє кожної дитини у будь – якій державі залежить також і від рівня освіти. Тому держава повинна докладати всіх зусиль для забезпечення доступної системи освіти. Іноді постає питання, чи виховання дітей справді необхідне ? Так, навіть дуже, бо сьогодні діти, завтра – громадяни. Кожна дитина – наче біла картка паперу. Хто на ній перший запише, такою залишиться вона впродовж життя. Дитина – м’який віск. З нього все можна виробити песика, коника, ангела, чортика. Дитина – це молоде деревце. Його легко гнути, пересадити, нащепити. Плекане, воно стає благородним, а залишене на поталу – дичіє. Невихована дитина – тягар для своїх батьків і суспільства. Отже, обов’язком усіх батьків є розвинути у дітей тільки найкращі їхні риси, не привчати до чогось поганого, подавати їй хороший приклад. Діти, в яких батьки випивають, не почуваються щасливими, захищеними. Тим часом родичі, котрі мали би дбати про виховання свої синів і дочок, засиджуються за чаркою. Їм байдуже, якими виростуть їхні діти, які у них проблеми, мрії. Їм байдуже до слів видатного педагога В.Сухомлинського, який вважав: "Хоч би яка в нас відповідальна і складна творча робота була на виробництві, знайте, що вдома вас чекає ще відповідальніша, ще складніша робота-виховання людини”. Батьки повинні виховувати своїх дітей, а не віддавати їх на поталу телебаченню чи вулиці, адже, по суті, вони відповідають за розвиток їх особистості, навчаючи їх норм поведінки. Власне кажучи, як домашні проблеми можуть негативно позначитися на успішності дитини в школі, так і добре домашнє середовище може сприяти успіху. Родинне вогнище має значно сильніший вплив на успіх у навчанні, ніж школа. Навіть найбільш зайнятим батькам слід розуміти, що їхнє зацікавлення дітьми, заохота і підтримка дітей мають вирішальний вплив на їх успішність. Вдома, у школі, на вулиці діти стикаються з різними проблемами, які їх хвилюють. Бувають надзвичайно серйозні ситуації, які здатні вплинути на майбутнє дівчинки чи хлопчика. Тому так важливо, щоб поряд була людина, якій вони 100% довіряють і можуть у будь який час звернутися за порадою, знайти підтримку, почути тепле слово. Не таємниця, що багато неповнолітніх покидають свої рідні домівки через брак любові в родині. Дитина, відчуваючи озлобленість, агресивність і подекуди навіть ненависть на собі, намагається вирватися із такого сумного середовища, в якому почувається чужою, непотрібною. А якщо доводиться терпіти знущання батьків – алкоголіків чи наркоманів, то єдиним виходом, на думку жертви є втеча. Однак найчастіше такі вчинки не несуть за собою щасливого кінця, бо пов’язані з напів голодним та холодним вуличним життям – поневірянням. Тоді дитина стає жертвою злочинних груп, а ще – заручницею сумної долі. Бувають у житті такі прикрі випадки, як народження у сім’ї неповноцінної в розумовому або фізичному відношенні дитини. Така особистість повинна одержувати особливе піклування, "доступ до послуг у галузі освіти, професійної підготовки, медичного обслуговування, відновлення здоров’я, підготовки до трудової діяльності та доступу до засобів відпочинку...найповніше залучення дитини до соціального життя...” (Конвенція ООН про права дитини). Зараз дуже поширеним є факт експлуатації дітей для виконання певної роботи. Ця проблема потребує вирішення, адже діти повинні вчитися і здобувати знання для подальшого розвитку, а не витрачати весь свій час на роботі, яку повинні виконувати дорослі. Дитина, яка стала жертвою експлуатації чи катування, потребує багато уваги, щоб досягти фізичного і психологічного відновлення. Хоча на даний час у нашій державі немає достатнього рівня життя, який потрібний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини, ми повинні надіятись, що через деякий час проблема забезпечення дітей стане вирішеною, адже діти – це щасливе майбутнє України!

Джерела: [1]

--Lubow-bulatowa 13:50, 2 сентября 2012 (EEST)

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.