Статья "Метод проектів – метод цілісного розв’язання учнем життєво значущої проблеми"

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск

Багатьом відома така притча. Звернувся до монаха бідняк: "Дай мені риби! Я голодний”. Монах мовчки віддав йому вудочку.


Повчальний зміст зрозумілий: треба давати не стільки їжу, скільки засіб її добування. Цей висновок стосується цілей та завдань, що стоять перед сучасною освітою в інформаційному суспільстві. На минулих засіданнях педагогічної ради ми говорили, що поступово на зміну традиційній системі навчання приходить особистісно орієнтоване, традиційні методи замінюються інноваційними. Вони передбачають зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності. Одним із найперспективніших методів навчання вважають метод проектів. Він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію до навчання, сприяє розвитку інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду розв’язання проблем майбутнього самостійного життя, які вони проектують у навчанні. Результати досліджень міжнародних організацій засвідчують, що значна частина учнів вітчизняних шкіл не вміє застосовувати набуті знання в реальному житті. Тому системне використання в навчально-виховному процесі методу проектів дає змогу подолати цей бар’єр, навчити дітей самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці. Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник у 20-ті роки минулого століття в США (його називали також методом проблем). Навчальне проектування – це комплекс пошукових, дослідницьких, розрахункових, графічних та письмових видів робіт, що виконуються учнями самостійно (в парах, групах, індивідуально) з метою практичного чи теоретичного вирішення значущої проблеми. Її розв’язання передбачає використання різних методів і засобів навчання та інтегрованих знань з різних галузей науки, техніки, творчості. Завдання проекту не тільки в тім, щоб виконати якусь корисну роботу, а й у тім, щоб на цій роботі розширити свій світогляд, набути теоретичних знань. У основі проектної технології лежить розвиток пізнавальної та дослідницької діяльності учнів, уміння конструювати свої зання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвивати творчі здібності. Традиційний зв’язок "учитель-учень” змінюється на "учень-учитель”. Особливого значення набуває залучення школяра до процесу пошуку. Цінною є співпраця між учнями та вчителем. Важливим є не лише результат, а й процес досягнення результату. Під час роботи над проектом учитель виконує функцію консультанта. Він допомагає учням у пошуку інформації, координує процес роботи, підтримує. Знаючи добре свій предмет, він має бути компетентним і в інших галузях науки, розуміти своїх учнів, враховувати їхні можливості й інтереси, бути комунікабельним, толерантним, творчим. Результати проектної діяльності як творчої співпраці вчителя й учнів Учитель - Підвищення професій-ної майстерності.

- Зацікавлення учнів предметом.

- Посилення інтересу до навчання.

- Залучення учнів до пошуку, дослідження.

- Відчутність реальних результатів своєї праці.

- Задоволення в інтелек- туальному розвитку.


Співпраця - Творча самореалізація.

- Задоволення потреби в саморозвитку та самовдосконаленні.

- Заміна авторитарного стилю спілкування демократичним.


Учні

- Поглиблення знань.

- Розвиток навичок мис-лення високого рівня.

- Розвиток творчих здібностей.

- Творче застосування знань.

- Свобода вибору.

- Уміння працювати в команді.

- Підготовка до олімпіад, конкурсів, науково-дослідницької діяльності.


Проект характеризується такими ознаками: • розв’язується певна проблема; • результати мають практичну, теоретичну чи пізнавальну значущість для учнів; • має місце самостійна діяльність учнів (індивідуальна , парна, групова); • учні займаються дослідницькою роботою; • передбачена необхідність інтегрувати знання та вміння з різних предметів. Треба сказати, що будь-яка робота над темою чи просто групова робота не може називатися методом проектів. Проектна технологія передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему шляхом самостійних дій учнів із обов’язковим представленням результатів. Результати виконання проектів мають бути матеріальними, тобто певним чином оформлені (відеофільм, альбом, комп’ютерна газета, альманах тощо). Робота над проектом складається з таких етапів: • підготовчий етап (визначення теми, мети проекту, обговорення проблеми, висунення гіпотези); • планування (визначення джерел, засобів збирання, методів аналізу інформації, способів представлення результатів; установлення критеріїв оцінювання результату процесу); • дослідження, спостереження, робота з інформаційними ресурсами, досліди, анкетування; • аналіз інформації, підбиття підсумків, формулювання висновків; • оформлення звіту (узагальнення та класифікація зібраних матеріалів, виготовлення ілюстративного матеріалу), підготовка до презентації; • творчий звіт, презентація (показ результатів у формі усного звіту, звіту з демонстрацією матеріалів, письмового звіту тощо); • оцінювання результатів і процесу дослідження за встановленими критеріями; • післяпроектні дії (корекція, використання результатів). Метод проектів не повинен витісняти класно-урочну систему, але він є важливим компонентом освіти і використовується в різних видах навчально-виховної діяльності. В Україні є напрацювання щодо використання цього методу під час вивчення окремих предметів, у позакласній та позашкільній роботі.

Наприклад: "Озеленення шкільного подвір’я”. "Математика – наука прикладна”. "Письменники рідного краю”. "”Людина в безпечному середовищі”. "Моя родина”. "Будиночок для птахів” (молодші школярі”. "Ні – курінню”. "Поповнення фонду шкільної бібліотеки”. "Збереження пам’ятки архітектури”.

Джерела:[1] --LybovSahlu 18:22, 4 сентября 2012 (EEST)

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.