Фізичні явища у творчості українських поетів

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск

У наш час художників слова дуже хвилюють проблеми людства: запобігання національної ворожнечі, війн, виховання поваги до людської гідності, дбайливого ставлення до природи. Тому звернення до художньої літератури на заняттях з фізики цілком виправдано. Природа - це не тільки навколишнє середовище, але і величезна «лабораторія», де відбуваються різноманітні фізичні процеси і явища. Вивчення фрагментів з літератури не тільки збагачує навчальний процес, а й розширює кругозір учнів, дає їм уявлення про культуру та самобутності людей різних національностей.
Методика використання художніх фрагментів різноманітна: «пасивна» і «активна» форми. Ефективні прийоми «активної» форми, наприклад рішення фізичних задач (якісних, кількісних, оціночних), складання їх учнями на основі літературних текстів.
Пропоновані завдання до уривків з творів художньої літератури можна ранжувати за складністю, здійснюючи диференційований підхід до навчання.
Та у багатьох літературних творах ми зустрічаємося з різними явищами природи в художній уяві авторів, які фізик може розглядати як задачу з фізичним змістом.
1111.PNG

У великого Тараса Шевченка є такі рядки:

Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою,
Пливе човен по Дунаю один за водою.

♦Чому «вітер з гаєм розмовляє», а з осокою «шепче»? (Відмінність у частоті та гучності звуку)

Леся Українка, «У човні»:

Глянь, як хвилі від срібла блищаться!
Глянь, як небо синіє вгорі! Вабить хвиля на море податься,
Кличе промінь ясної зорі.

♦Чому небо синіє? (Найбільше розсіюються в атмосфері промені синьо-голубої частини спектра. Тому в ясну погоду небо голубе)

З вірша Тараса Шевченка:

Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє.

♦Чому ввечері всі предмети поступово втрачають своє забарвлення і стають чорними? (Людське око бачить предмети завдяки тому, що світлові промені, відбившись від них, потрапляють до нас в очі. При заході сонця швидко зменшується освітленість навколишніх предметів, а, значить, і кількість енергії, що потрапляє в наші органи зору)

Із вірша Івана Франка:

Сипле, сипле білий сніг.
З неба сірої безодні Міріадами летять
Ті метелики холодні.

♦Чому сніг білий? Адже вода і чистий лід прозорі. (Сніг білий тому, що складається з дрібнесеньких крижинок, а всяка подрібнена прозора речовина (наприклад, розтовчене скло або лід) стає не прозорою, а білою)

Т. Шевченко. Уровок з поеми «Княжна»:

Зоре моя вечірня,
Зійди над горою,
Поговоримо тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.

♦Як утворюється веселка-райдуга? (Веселка – оптичне явище в атмосфері, яке пояснюється розкладанням білого природного світла на кольори краплинами води в повітрі.)

'В. Сосюра, '«Білі коні зими десь летять, як громи…»:

Білі коні зими десь летять, як громи,
Б’ють об землю копитами дзвінко.
В’ється довгий їх шлях, і за ними в полях
Мерехтять рій за роєм сніжинки.

♦Чому сніжинки мерехтять? (Зміна положення сніжинок, які летять у повітрі, призводить до того, що світло потрапляє на їхню поверхню під різними кутами, відповідно змінюються і кути відбивання. А ми бачимо мерехтіння сніжинок.) 

В.Сосюра, «Білі коні зими десь летять, як громи…»:

Усміхнеться вона, дорога і ясна,
Крізь холодного вітру загрози,
Крізь снігів білу муть – і сади розцвітуть
На вікні під рукою морозу.

♦Яким чином «під рукою морозу розцвітають сади на вікні»? (Малюнки морозу на вікнах – це наслідок росту кристаликів льоду на дефектах (неоднорідностях) поверхні скла: тріщинах, піщинках.)

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.