Творчий пошук "Досліджуємо разом" Горбатко Мирослава

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск

Для створення й підтримки емоційного настрою учнів на уроках фізики доцільно використовувати уривки з творів художньої літератури, де наводяться описи фізичних явищ природи, цікаві факти.
Читаючи уривки з художніх творів, ми тим самим активізуємо «ліриків». Фізика перестає для них бути сухою наукою, оскільки допомагає побачити навколо різні фізичні явища, раніше не помічені ними, допомагає їм бути більш спостережливими.
Вміле своєчасне використання художньої літератури на уроках фізики збуджує в учнів цікавість до матеріалу, що вивчається, допомагає їм засвоїти краще пройдене. Крім того, вчителеві фізики надається ще одна можливість – забезпечити естетичне виховання учнів. Уривки з творів художньої літератури можуть бути використані на уроках з метою ілюстрації теоретичних положень при поясненні вчителя.
Наприклад пояснюючи закон прямолінійного поширення світла і коментуючи у підручнику рисунок, що зображує утворення тіні, можна прочитати вірш О.Блока:

Шар раскаленный, золотой
Пошлёт в пространство луч огромный,
И длинный конус тени тёмной
В пространство бросит шар другой.
Таков наш безналичный мир,
Сей конус – наша ночь земная,
За ней-опять, опять эфир
Планета плавит золотая…

Розповідаючи про відносність механічного руху, можна використати вірш О.Олеся:

В день ясний горіло сонце,
Нерухомо вітер спав.
Нерухомо в мертвій тиші
Степ незайманий стояв.
А на півдні за лісами
Колихалося море трав,
То над степом буйний вітер
На шовкових струнах грав.

Вивчаючи дифузію, можна звернутися до творів Л.М.Толстого, С.О.Єсеніна, О.Блока:

«Черемшина ця росла не кущем, а деревом… кучерява і вся обсипана яскравим, білим запашним цвітом. Здалеку чутний був її аромат»
(Л.М.Толстой)

А степь под пологом зелёным,
Кадит черёмуховый дым.
И за долинами по склонам
Свисает полынья над ним.
(С.О.Єсенін)

Гроза прошла, и ветка белых роз
В окно мне дышит ароматом…
(О.Блок)

Для розвитку фізичного мислення учнів корисно розв’язувати якісні задачі, які відображаються у літературних творах. Деякі з них можуть виявитися досить непростими – треба добре подумати, щоб відповісти правильно.
Так наприклад у Тараса Шевченка є такі рядки:

Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою,
Пливе човен по Дунаю
Один за водою.
Які фізичні задачі можна побачити в цьому вірші?

Перша задача: про вітер. Чому, як точно підмітив поет, вітер з гаєм розмовляє, а з осокою шепче?
Відмінність у гучності й частоті звуків. Шум вітру в гаї обумовлений досить інтенсивними по амплітуді коливаннями листя, гілок і навіть стовбурів дерев. Спектр акустичних коливань, які ми при цьому чуємо, досить широкий, і в певній мірі схожий на голоси людей, почуті здалеку.Осока коливається від вітру з меншою амплітудою, тому що має менші розміри в порівнянні з деревами; спектр її акустичних коливань значно вужчий. Тому ці звуки більше нагадують шепіт.

Друга задача: Чому течія зносить човен вниз за водою?
Якщо човен рухається рівномірно, то це рух за інерцією. Це означає, що рівнодійна всіх сил дорівнює нулю. А вниз за течією він рухається тому, що на початку його руху вниз паралельно течії напрямлена результуюча сил, що діють на човен: сили тяжіння, архімедової сили. Розганяючись до певної швидкості, човен зазнає відповідно все більшої дії сил опору води, аж поки сили не скомпенсують одна одну.
В іншому вірші Шевченко описує захід сонця ввечері:

Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє,
Чорніє поле і гай, і гори,
На синє небо виходить зоря.

Задача. Чому ввечері всі предмети поступово втрачають своє забарвлення і стають чорними?

Людське око бачить предмети завдяки тому, що світлові промені, відбившись від них, потрапляють до нас в очі. При заході сонця швидко зменшуться освітленість навколишніх предметів, а значить і кількість променистої енергії, що потрапляє в наші органи зору.
У ліричному вірші Лесі Українки « Тиша морська»
З тихим плескотом на берег
Рине хвилечка перлиста;
Править хтось малим човенцем,-
В’ється стежечка злотиста

Які оптичні явища тут описані?

Перлистою «хвилечка» здається внаслідок відбивання сонячних променів на нерівній поверхні морської води під різними кутами.
Маленькі хвильки коливаються, змінюючи кут відбивання променів, і в наше око по черзі потрапляють і зникають відблиски сонячного проміння то від одних, то від інших ділянок морської поверхні, утворюючи золотисту «стежечку»

Вірш Лесі Українки «У човні»

«Глянь, як хвилі від срібла блищаться!
Глянь, як небо синіє вгорі!
Вабить хвиля на море податься,
Кличе промінь ясної зорі».

Задача з оптики. Чому небо синє?

Сонячне біле світло є «сумішшю» світлових хвиль різних кольорів.Заломлення різних за кольором світлових променів відбувається в атмосфері Землі по – різному(явище дисперсії). В найбільшій мірі розсіюються промені синьо - голубої частини спектра. Тому в ясну сонячну погоду небо голубе.

Уривок з вірша І.Сурикова «Зима».

«Стали дні короткі,
Сонце світить мало,
Ось прийшли морозці
І зима настала»

Чому з настанням зими дні стають коротшими?

Це пов’язано із зміною нахилу земної осі до площини орбіти в річному обертанні Землі навколо Сонця. З 22 червня по 22 грудня кут нахилу поступово збільшується, і в Північній півкулі сонце пізніше сходить і раніше заходить, внаслідок чого протягом доби земна поверхня освітлюється сонцем менше часу. Одночасно зменшення освітленості поверхні землі призводить до похолодання. Тому прихід зими і зменшення тривалості світлового дня – явища взаємопов’язані.

В.Сосюра. «Білі коні зими десь летять, як громи...»

«Білі коні зими десь летять, як громи,
Б’ють об землю копитами дзвінко.
В’ється довгий їх шлях, і за ними в полях
Мерехтять рій за роєм сніжинки.
....................................................................
Усміхнеться вона, дорога і ясна,
Крізь холодного вітру загрози,
Крізь снігів білу муть - і сади розцвітуть
На вікні під рукою морозу».

Задача: Чому сніжинки мерехтять?

Зміна положення сніжинок, які летять у повітрі,призводить до того, що світло потрапляє на їх поверхню під різними кутами, відповідно змінюються і кути відбивання. Внаслідок цього світло потрапляє у наші очі в різні моме-нти часу з різних точок простору, і ми бачимо мерехтіння сніжинок.

Задача: Яким чином «під рукою морозу» розцвітають «сади» на вікні?
Малюнки морозу на вікнах – це наслідок росту кристалів льоду на дефектах неоднорідності поверхні скла: тріщинках, піщинках.

Використана література: Журнал "Фізика в школах України" №22 2009 рік Журнал "Фізика в школах України" №18 2007 рік Журнал "Фізика в школах України" №7 2005 рік Журнал "Все для вчителя" №10 2006 рік

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.