Творчий пошук "Досліджуємо разом" Сокол Марія

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск

Неймовірно, але факт: сьогодні, коли науково-технічний прогрес дедалі рішуче втручається в наше життя, інтерес учнів до фізики неухильно падає. У результаті аналізу простежується три характерні ситуації:
1) учневі фізика нецікава, оскільки свою подальшу діяльність він планує розпочати в іншій галузі;
2) йому не цікаво на уроці, тому що він прочитав, бачив по телевізору чи взяв з Інтернету все те, про що говорять у класі;
3) йому важко засвоїти абстрактні поняття, і він не бачить причин, з яких йому потрібно примушувати себе; Завдання вчителя полягає в тому, щоб пробудити в учнів інтерес до досліджуваного матеріалу, змусити активно думати над ним, творчо працювати над розв’язанням проблем, що є предметом вивчення. Один з можливих шляхів розв’язання цих задач – використання на уроках науково – романтичної літератури. Вона постійно приваблює підлітків і юнаків, відповідає їхньому потягу в невідомі світи, бажанню потрапити у світ надзвичайних яскравих пригод.
Фрагменти з таких творів можуть значною мірою оживити урок, розбудити інтерес до читання художньої літератури й до вивчення фізики.
На прикладах, узятих із книг, учні переконуються в тому, що уміле використання знань, зокрема фізичних, допомагає героям твору долати труднощі, а незнання фізичних закономірностей веде їх до катастрофи. Яскравий, захопливий опис фізичних явищ допомагає учням засвоїти сутність фізичних понять.
Вивчаючи поняття про вагу і масу, вчитель разом з учнями роз’яснює різницю між ними. Але набагато яскравіше ця різниця сприймається після читання космічних пригод містера Пайнкрафта, героя розповіді Г. Уеллса «Правда про Пайнкрафта» (с. 692-701). Герой, мало знайомий з тонкощами фізичних понять, що надзвичайно переймався через свою велику вагу, просив допомогти йому схуднути, але коли прохання його було виконане, злетів, як мильна бульбашка, до стелі. Розбір причини, через що Пайнкрафт опинився в настільки комічному становищі, дозволяє дітям краще, ніж за сухим текстом підручника, засвоїти різницю між поняттями вага і маса.
Про зміну ваги на місяці діти скоріше зрозуміють з опису гігантських стрибків, здійснюваних першими людьми на Місяці, ніж із відстороненого міркування про вагу різних тіл на поверхні супутника. М. Уельс «Перші люди на Місяці» (2, с.368).
Відчуття легкості власного тіла опановує і героя роману Ю. і С. Софронових «Онуки наших предків» (3, с.128).
Тут описана так звана місячна хвороба:
«- А що це за місячна хвороба? – зацікавився я…
- Хіба ви не знаєте? -
- Ні.
- Коли із Землі прилітаєш на Місяць, то стаєш у шість разів легше, але за звичкою спочатку рухаєшся так само, як і на Землі. Зробиш звичайний крок, а виходить стрибок, піднімаєш ривком камінь, а він, ніби м’яч, злітає на гору…Кілька днів проходить, поки звикнеш розміряти свої рухи з вагою місячних предметів. Це в нас називається земною хворобою. Ви відчули її на собі. І, навпаки, коли довго пробудеш на Місяці і повернешся назад на Землю, то настає місячна хвороба. Усе здається в кілька разів важчим. Організм не встигає перелаштуватися під нові умови, мускули зледащіли, відвикли працювати в повну силу, руки мляві, як після сну, - не можеш навіть кулака міцно стиснути, голову важко тримати прямо, тіло здається налитим свинцем, але через два – три дні все це проходить безвісти» (3, с. 201).
Під час вивчення швидкості звуку в повітрі цікаво прочитати учням уривок з роману Ж..Верна «Навколо Місяця», у якому мандрівники, що знаходяться у середині ядра, сумніваються. Чи летять вони, оскільки ніхто з них не чув звуку пострілу. « 
- Ті чув постріл, що, безсумнівно, має бути оглушливим?
- Ні, - відповідав здивований Ардан, - я дійсно не чув пострілу.
- А ви, Барбикен?
- Я теж не чув.
- Ну то що ж? – запитав Ніколь.
- Справді, дивно, - промурмотав голова. – Чому ж ми не чули пострілу?
Приятелі здивовано перезирнулися» (8, с. 512-513).
Варто запропонувати учням самим спробувати пояснити це явище.
І дійсно, як догадується згодом Барбикен, вони не чули пострілу:
« - Тому що наше ядро летить швидше звуку й випередило його» (с.520).
Майже в кожного поета є рядки, що мають прямий зв'язок з явищами природи.

                             Ой, тени, тени черные,
                             Кого вы не нагоните?
                             Кого вы перегоните?
                             Вас только, тени черные,
                             Нельзя вас поймать, обнять.
                                                                       М. Некрасов
                             …А если это так, то, что есть красота?
                             И почему ее обожествляют люди?
                             Сосуд она, в котором пустота,
                             Или огонь, мерцающий в сосуде?
                                                                        Заболоцкий
                             Шефнер недооцінив наукову теорію:
                             И пусть электронному зренью
                             Доверено многое, но
                             Грани любого явления
                             Искусству лишь видеть дано.
                            

А тепер назвіть фізичне явище, про яке йдеться у вірші Некрасова:

                             Никто его не выдавал,
                             А слышать – всякий слыхивал,
                             Без тела, а живет оно,
                             Без языка – кричит. (Эхо)

Українська лірика не менш милозвучна. І фізичні явища вміють описувати українські поети. Д. Білоус:

                            Ви везете добро на возі
                            На території чужій.
                            Ось віз підскочив на дорозі –
                            Упав додолу ваш сувій. (Інерція)

В. Близнюк:

                            Краплинами теплого воску
                            Спадає на крони літо. (Плавлення)

М. Рильський:

                            Пливли ми радісно гуртом;
                            Ті парус прямо нагинали
                            Ті одностайно ударяли
                            Об воду веслами. (Відносність руху)

О. Матійло:

                            Теплим ранком,
                            При безвітряній погоді,
                            Я копаю нивку – грядочку в городі.
                            Тут до мене диво-птаха прилітає,
                            Заходилась і для себе щось копає.
                            Щось копає та до мене так говорить:
                            «Постараємось, посіємо, той уродить»
                            Ми копали, розмовляли любо-мило.
                            Постаралися. Посіяли. Вродило.
                                                                        (Механічна робота)

С. Пушкін:

                            І хлібом пахне, вишнями, соломою,
                            І піснею, яку співав козак.
                            Та грудочка землі стає солоною,
                            Як сіль чумацька на важких возах. (Дифузія)

М. Познанська:

                            Це жито липневе у полі
                            Дало соломи на бриля,
                            Прив’яло листя на тополі,
                            Від спеки аж пашить земля. (Випаровування)

Дмитро Білоус:

                            Від снігу очі мружимо,
                            Весь світ у сизій млі.
                            В повітрі біле кружево
                            Від неба до землі. (Відбивання світла)

М. Вороний:

                            Білесенькі сніжиночки,
                            Вродились ми з води.
                            Легенькі, як пушин очки,
                            Спустилися сюди.
                            Ми хмарою носилися
                            Від подиху зими,
                            І весело крутилися
                            Метелицею ми.
                            Тепер ми хочем спатоньки,
                            Як діточки малі,
                            І липнемо до матінки –
                            До любої землі…
                            Матуся наша рідная,
                            Холодна і суха,
                            Бо дуже змерзла, бідна,
                            Вона без кожуха. (Теплопровідність)

М. Ломоносов:

                            Там огненны валы стремятся
                            И не находят берегов,
                            Там вихри пламенны крутятся
                            Борющись множество веков;
                            Там камни, как вода, кипят,
                            Горящи там дожди шумят…» (Сонце)

С. Н. Марков:

                            …Зимний ветер и упруг и свеж,
                            По сугробам шагали тени,
                            В инее серебряном олени,
                            А мороз всю ночь ломился в сени.
О.С. Пушкин:
                  - Чому «в інеї срібному олені»?
                           …Татьяна перед окном стояла,
                           На стекла хладные дыша,
                           Задумавшись, моя душа,
                           Прелестным пальчиком писала
                           На отуманенном стекле
                           Заветный вензел О да Е.
                 - Чому на вікні концентрується водяна пара?

Т. Білецька:

                          Біле світло, чи просте ж?
                          В нім можливостей без меж.
                          Сховані всі кольори:
                          Не один, не два й не три.
                          Є оранжевий, червоний,
                          Жовтий біля них в полоні,
                          Голубий, зелений, синій, -
                          Їх знайдеш у літній днині.
                          Всіх повинно бути сім,
                          Тож виходить, що вже всі.
                          Залишився по запас
                          Фіолетовий у нас.
                          Що за явище, за диво,
                          Неповторне і звабливе? (Дисперсія)

Д. Аліґ’єрі – італійській поет, автор «Божественної комедії»:

                          И как с конца палимое бревно
                          От тока ветра и его накала
                          В другом конце трещит и слез полно…

Запитання. Чому дерево, яке горить, тріщить? М.Ю. Лермонтов «Два брата»:

                          …Дымятся низкие долины,
                          Где кучи хижин небольших

С дворами грязными…. Запитання. Чому «дымятся низкие долины»?Чому туман утворюеться в низинах? Г.Табыдзе «Лес в легкой кисее тумана…» Лес в легкой кисее тумана. Смотри, закат в горах – как рана, Напоминает обо мне. Запитання. Як утворюється вечірній туман? П. Шеллі- англійський поет- романтик: Я землею рождено, я водою вспоено, Взрощено средь небесной равнины, Отдыхаю в горах – как рана,

                        Меняюсь, но нет мне кончины…

Запитання. Відгадати назву вірша. Відповідь: «Облако»: І. Бунін. «Холодная весна»: ….Среди кривых стволов, среди ветрей корявых Ползет молочный дым: окуривают сад. Все яблони в цвету- и вот., в зеленых травах Огни, как языки, краснеют и дрожат. Запитання. Чому, коли чекають заморозків, обкурюють яблуні, які цвітуть?

…Зимний ветер и упруг и свеж,
По сугробам шагали тени,
В инее серебряном олени,
А мороз всю ночь ломился в сени.
(С. Н. Марков
«Знаю я – малиновою ранью…»)
- Чому « в інеї срібному олені»?
…Татьяна перед окном стояла,
На стекла хладные дыша,
Задумавшись, моя душа,
Прелестным пальчиком писала
На отуманенном стекле
Заветный вензель О да Е.
( О. С. Пушкин «Евгений Онегин»)
- Чому на вікні конденсується водяна пара?
Які прилади коливального руху наведено у вірші М. Заболоцького «Ранок»?
У тиші з’явившись,
Колишеться звук.
На нитці колишеться
Синій павук.
Тропічне повітря,
Прозоре і чисте.
Під трепетним вітром
Колишеться листя.
Чи мали рацію класики, описуючи Місяць?
Дайте астрономічний коментар.
А) Надо мною в лазури ясной
Светит звездочка одна –
Справа запад тёмно-красный,
Слева – близкая Луна.
О. С. Пушкин
Б) Посреди небесных тел
Лик Луны туманный,
Как он кругл и как он бел,
Точно блин в сметане.
М. Ю. Лермонтов
А) Золото холодное Луны,
Запах олеандра и левкоя.
Хорошо бродить среди покоя
Голубой и ласковой страны.
С. О. Есенин


Список використаної літератури:
Фізика в школах України № 13, 14 липень 2009
Фізика в школах України № 9 травень 2010
Фізика в школах України № 1 січень 2009
Фізика в школах України № 6 березень 2009
Фізика в школах України № 24 грудень 2009
Фізика в школах України № 7 квітень 2010
Фізика в школах України № 19 жовтень 2009
Фізика в школах України № 23-24 грудень 2010
Повернення на візитку

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.