Триєдина мета уроку

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск

Триєдина Мета Уроку

Триєдина Мета Уроку – це наперед запрограмований вчителем результат, який повинен бути отриманий вчителем і учнями в кінці уроку.

ТМУ – це складна мета, що вбирає в себе три аспекти: пізнавальний, виховний та розвиваючий. В меті уроку сформульований той ключовий момент, до якого повинні прямувати вчителі і учні, і якщо вона визначена неточно або вчитель погано представляє собі шлях та засоби її досягнення, то про ефективність уроку можна й не казати.

ТМУ – основа діяльності на уроці не тільки вчителя, але й учнів, вона дає направлення, та слугує деяким механізмом уроку. Вона визначає характер взаємовідносин вчителя й учнів на уроці, а реалізується не тільки в діяльності вчителя, але й в діяльності учнів, і досягається тільки в тому випадку, коли до неї прагнуть обидві сторони.

ТМУ – носить загальний характер. Вона не може бути досягнута сама по собі. Її необхідно розбивати на другорядні цілі та учбово-виховуючи моменти. Що ж являє собою склад ТМУ?

Як вже вказувалося вище, мета уроку складається з трьох направлень. Розглянемо кожний з них:

Пізнавальний аспект ТМУ.

Це основний та визначаючий її аспект. Він складається з наступних вимог:

Вчити і навчити кожного учня самостійно добувати знання. Вчити інших значить показати їм, що вони повинні робити, щоб навчитися тому, чому їх навчають!
Виконувати головні вимоги до оволодіння знаннями: повноту, глибину, обізнаність, систематичність, системність, гнучкість, оперативність, витривалість.
Формувати навички – точно, безпомилково виконувати дії, доведені в силу багаторазового повторення до автоматизму.
Формувати вміння спів ставляти знання та навички, які забезпечують успішне виконання діяльності.
Формувати те, що учень повинен пізнати, навчитися в результаті роботи на уроці.

Необхідно при плануванні пізнавальної мети уроку вказати, якого рівня якості знань, вмінь, навичок повинні досягнути учні на даному уроці: репродуктивного, конструктивного або творчого.

Розвиваючий аспект ТМУ

Є найбільш складним для вчителя аспектом, при плануванні якого він майже завжди зустрічає перепони. Чим це пояснюється? Перша проблема з якою зустрічається вчитель полягає в тому, що нерідко ми намагаємося формувати новий розвиваючий аспект мети до кожного уроку, забуваючи про те, що розвиток дитини йде не так швидко, як навчальний процес і що процес самостійного розвитку дуже відносний. Тобто процес розвитку є результатом правильно організованого навчання і виховання. Звідси слідує, що один й той самий розвиваючий аспект мети уроку може бути сформульований як триєдина мета для декількох уроків, а іноді для уроків цілої теми.

Розвиваючий аспект складається з декількох блоків.

А) Розвиток мовлення:

Збагачення та розширення словарного запасу; збільшення комунікативних властивостей мови; опанування учнями художніх образів, яскравими виразами мови. Мовний розвиток – це показник інтелектуального розвитку та загального розвитку учня.

Б) Розвиток мислення.

Дуже часто в якості розвиваючого аспекту ТМУ ставиться задача вчить учнів мислити. Це, дійсно, прогресивна тенденція: знання можна забути, а вміння назавжди залишається з людиною. Однак в такому вигляді мета не буде досягнута, тому що вона є загальною (дуже великою та всеохоплюючою), її необхідно планувати досить точно, відкидаючи всі другорядні напрямки.

В) Розвиток сенсорної сфери.

Тут мова йде про газомір, орієнтування в просторі та часі, точності та тонкості, різниці кольорів, світла, тіні, форми, звуки, відтінків мовлення.

Г) Розвиток рухової сфери.

Такий розвиток передбачає: володіння моторикою мішці, вмінням управляти своїми руховими діями, розвивати рухові навички, рухи та інше..

Виховний аспект ТМУ

Урок має всі можливості на встановлення багатьох якостей учнів. Виховний аспект повинен передбачати використання змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності в їх взаємодії для здійснення формування і розвитку трудових, естетичних, патріотичних, екологічних та інших якостей особистості учня. Він повинен бути направлений на виховання правильного відношення до загальнолюдських цінностей.

Виховне навчання – це таке навчання, в процесі якого організується ціле направлене формування запланованих вчителем відносин між учнями та різними явищами навколишнього життя з якими учня стикається під час уроку. Круг цих відносин досить великий. Але ці відносини достатньо динамічні: з уроку в урок, маючи на увазі одну виховну мету, вчитель ставить різні виховні задачі. А так як становлення відносин не відбувається миттєво, на одному уроці, і для його формування потрібен час, то увага вчителя до виховної мети та її задач повинна бути незгасаючою та постійною. З якими ж моральними об’єктами вступає в взаємодію учень на уроці?

Перш за все – це «інші люди». Всі моральні якості, що відображають відношення до іншої людини, повинні ціле направлено формуватися та розвиватися вчителем на уроці незалежно від його предметної залежності. Відношення до «інших людей» проявляється через гуманність, товариство, доброту, чесність, інтегральним по відношенню до інших якостей є гуманність. Формування гуманного відношення на уроці – постійна задача вчителя.

Іншим моральним об’єктом, відношення до якого постійно проявляє учень, є він сам, його «Я». відношення самого до себе проявляється в таких якостях, як гордість та скромність, вимогливість до себе, почуття власної гідності, дисциплінованість, акуратність, добросовісність, відповідальність та чесність.

Третій об’єкт – суспільство та колектив. Відношення учня до них проявляється в таких якостях, як почуття долгу, відповідальність працьовитість, добросовісність, чесність, співчуття до невдач та радість, співпереживання успіхам товаришів – все це проявляється у відношенні учнів до колективу, класу. Бережливе відношення до шкільних речей та підручників, максимальна працьовитість на уроці – саме в цьому учень проявляє себе як незамінна частинка суспільства.

Однією з най головних моральних категорій –є відношення до праці. Дане відношення необхідно формувати й розвивати в учнях навіть між уроками. Найчастіше і найлегше вдається привити цю якість учням на власному прикладі вчителя. Відношення учня до праці характеризується такими якостями: відповідальне виконання домашніх завдань, підготовка свого робочого місця, дисциплінованість та зібраність, чесність.

Ну й нарешті п’ятим об’єктом, який як моральна цінність повинен бути присутній на будь-якому уроці – це Батьківщина. Відношення до неї проявляється в добросовісності і відповідальності, в почутті гордості за її успіхи в співчутті її невдачам, в корисності, в загальному відношенню к навчанню та власній учбовій праці. Дуже важливо, щоб вчитель постійно розкривам зв’язок учнів з Батьківщиною, країною в якій вони народилися, проживають і повинні зробити все для того щоб ця країна з кожним днем розквітала і тільки радувала всіх нас. --Дмитрук Ольга 12:07, 17 мая 2013 (EEST)

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.