Фізика в літературних творах

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск

Фізика в літературних творах. Поети і письменники вміють бачити навколишній світ і образно описувати його. Фізик, читаючи такі місця, не може утриматися, щоб не розглянути такі невеликі уривки з художніх творів як задачі з фізичним змістом. Ось деякі з прикладів. Почнемо з великого Тараса Шевченка.

Задачі з фізичним змістом.

Уривок з поеми «Княжна».

«Зоре моя вечірняя,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпро веселочка

Воду позичає».

Задача: Як утворюється веселка-райдуга?

В іншому вірші Шевченко описує захід сонця ввечері:

«Сонце заходить, гори чорніють,

Пташечка тихне, поле німіє,


Чорніє поле і гай, і гори,

На синє небо виходить зоря»

Знову в одному вірші – дві задачі. 1) Чому в ввечері всі предмети поступово втрачають своє забарвлення і стають чорними? 2) Чому зорі не можна бачити вдень?

В одному з ліричних віршів Лесі Українки є такі слова:

«З тихим плескотом на берег

Рине хвилечка перлиста;

Править хтось малим човенцем,-

В’ється стежечка злотиста».

Задача. Які оптичні явища тут описані?

Послухаємо рядки з вірша Лесі Українки «У човні»:

«Глянь, як хвилі від срібла блищать ся!

Глянь, як небо синіє вгорі!

Вабить хвиля на море податься,

Кличе промінь ясної зорі».

Задача.1) Чому блищать хвилі? 2) Чому небо синє?

Сніг у віршах різних поетів зустрічається досить часто. Ось як про нього пише Іван Франко:

«Сипле, сипле, сипле сніг.

З неба сірої безодні

Міріадами летять

Ті метелики холодні».

Задача. Вода і чистий лід прозорі, але чому сніг білий?

А тепер послухайте уривок з вірша І.Сурикова «Зима»:

«Стали дні короткі,

Сонце світить мало,

Ось прийшли морозці

І зима настала».

Задача. Чому з настанням зими дні стають коротшими?

А скільки задач можна сформулювати за віршами великого російського поета Олександра Пушкіна. Візьмемо відомий вірш «Зимнее утро»:

«Под голубыми небесами

Великолепными коврами,

Блестя на сонце , снег лежит;

Прозрачный лес один чернеет,

И ель сквозь иней зеленеет,

И речка подо льдом блестит».

Задача. Скільки тут описано явищ і з якого розділу фізики?

Далі у цьому ж вірші ідуть такі рядки:

«Вся комната янтарным блеском

Озарена. Весёлым треском

Трещит затоплення печь».

Задача. Поясніть, чому дрова у печі, згораючи, тріщать?

Співцем природи був також Юрій Лермонтов:

«И звёзды слушают меня,

Лучами радостно играя»

Задача. Чи може хто нам пояснити, як відрізнити на небі зірку від планети?

А ось вірші О.Матійко:

Теплим ранком,

При безвітряній погоді,

Я копаю нивку-грядочку в городі.

Тут до мене диво-птаха прилітає,

Заходилась і для себе щось копає.

Щось копає та до мене так говорить:

«постараємось, посіємо, то й уродить»

Постаралися. Посіяли. Вродило?

Задача. Про яку фізичну величину йдеться мова?

М.А.Некрасов. «Дід Мазай і зайці».

«Мимо бревно суковатое плыло,

Сидя и стоя, и лёжа пластом,

Зайцев с десяток спасалось на нём.

«Взял бы я вас – да потопите лодку!»

Жаль их, однако, да жаль и находку-

Я зацепился багром за сучок

И за собою бревно поволок…»

Задача. Оцініть, при якому мінімальному об’ємі колоди зайці могли пливти на ньому?

А.В.Руденко:

«Вода свою путь бере зі струмка,

Струмки на шляху збирає ріка.

Ріка повновода тече на просторі,

Аж поки вона не вливається в море.

Моря поповняють запас океану,

Над ним виникають клуби туману.

Здіймаються в гору - їх вже не дістати,

Бо хмарками в небі судилося стати.

Хмарки ж кучеряві, пропливши над нами,

Дощем проливаються, сиплють снігами.

Вода ж навесні у струмках заговорить,

І ті потечуть до річкових просторів.

Задача. Як називають описаний процес? У яких агрегатних станах може перебувати речовина?

Лірика для визначення фізичних величин.

1) О массе.

Знаю я с седьмого класса:

Главное для тела – масса.

Если масса велика,

Жизнь для тела нелегка:

С места тело трудно сдвинуть,

Трудно вверх его подкинуть,

Трудно скорость изменить,

Только в том кого винить?

Заболело что-то тело?

Физик-врач взялась за дело.

Не виновна ли поверхность?

Нет, болезнь в другом – инертность,

В массе виден корень зла.

«Тела тем инертнее, чем больше их масса».

Уяснили, кто хотел?

Ну, а массой между дел

Измерять инертность тел

Стали физики потом,

Пользы, много видя в том.

В.Чикин

2)Ньютон

Він вийшов в сад і по намиву глини

Те яблуко ногою покотив.

В його очах, немов якесь видіння,

Не падав, а палав і плив ренет,

І тільки траєкторія падіння

Накреслювалась, як тропа планет.

Так ось вона, розгадка! Ось відкрито

Механіку світил правічних всіх!

І тої ж ночі, як усе ще спало,

Як ще не знявся шум церков і шкіл,

Не яблуко, а формула упала

Із гілки світу на письмовий стіл.

П.Автокольський

3)Поэма о молекулах

На туалетном столике флакон духов французких.

А в нём молекулы сидят и через стёклышко глядят. И во французской жидкости

Все в беспорядке движутся.

И разною энергией молекулы заряжены.

И закрывать флакончик свой,

Конечно, Вы обязаны.

Как только Вы флакон духов

Забудете закрыть,

Ведь те, что энергичнее способны вылететь.

Флакон духов в волнении –

«Ну что за испарение?»

И полетит молекула –

«Куда же ты летишь?»

Друзьям в ответ лишь слышится:

«Конечно же, в Париж!»

Пожив чуть-чуть во Франции, попрыгав, полетав,

Соскучилась молекула и по родным местам.

Летит и опускается в стеклянный домик свой

И в жидкость возвращается

С проблемою одной –

Ей надоела эмиграция.

Такой процесс – есть конденсация! И.Дмитриченко

4)Швидкість у природі

Над кущами ластівка літала

Між якими по дорозі повз слимак

Комарів і мошку полювала,

А слимак не розженеться аж ніяк.

Добре ластівці, що крила вона має,

Шлях великий пролітає вмить.

А слимак – той з місця не сповзає,

Час завмер для нього, ніби спить.

«Ластівко, я хочу запитати,

Чи розкриєш свій секрет хоч раз?»

«Хочеш знать, як швидкість визначати?

Треба поділити шлях на час!» Л.Красюк

5)Тиск

Вихвалявся бегемот:

«Маю я найбільший рот!»

Комара почувся писк:

«Зате в мене більший тиск.

Невеличку силу маю,

Твою ж спину протикаю».

Сперечатись більш не стали,

Бо маленька площа в жала.

Як поділиш F на S,

Тискуформулузнайдеш Л.Красюк

6)Электростатика

Физика – царица всех наук,

Она же столь важна, как математика,

А разделов в ней, наверное, сто штук,

Один из них – раздел «Электростатика».

Рассказывают в нем и про заряд,

И о Кулоне там упоминают,

Ну, словом, обо всём там говорят,

Хоть школьники не всё и понимают.

Без электричества была б жизнь не мила –

Подумайте – ни света , ни тепла,

Пришлось бы людям всем, по крайней мере,

Подобно предкам, жить в глухой пещере.

Но электричество учёные открыли,

И в жизнь его, конечно, воплотили,

А в физику раздел такой вводили.

Ну что ж, начнём с заряда. Он

Зовётся здесь белым пятном.

Понятия «заряд», как такового, нет,

Хотя на нём «сошёлся клином белый свет».

Одноимённые заряды оттолкнутся.

Разноимённые, напротив, притянутся.

В кулонах все заряды измеряют,

В расчётах они очень помогают.

Есть вокруг заряда поле,

(Он, несчастный, не на воле),

Полем действует заряд

На таких, как он, «ребят».

Если в поле поместили б

Мы заряд совсем другой,

Появилась бы и сила,

Действовала б на него.

Отношенье этой силы

К помещённому заряду,

Напряжённостью прослыло –

Это знают все ребята.

Продолжая свой рассказ,

Пару слов хочу сказать

Об изоляторах и проводниках,

Это каждый должен знать.

Ток проходит по проводникам,

Изоляторы его не пропускают,

Потому-то ещё иногда

Диэлектриками их называют.

В конденсаторах используются они,

Например, между двумя пластинами,

Всё поле сосредоточено между пластинами,

Хоть диэлектрик – малой толщины.

Также есть электроёмкость –

Тоже физ.величина,

Накопление заряда

Характеризует она.

Измеряется в фарадах

И служить нам очень рада.

В общем, величин не счесть,

И от каждой польза есть.

Хорошо их надо знать,

Чтобуметьупотреблять. О.Печегина

Література:

1. «Все для вчителя»№5-6,2006, «Фізика дивовижного» Н.Л.Олексієвич

2. «Все для вчителя»№6,2002, «Стихи на уроках физики» С.М.Фетисова, «Фізика в літературних творах» А.С.Бабин.

3. В.В.Іващенко «Уроки фізики у 7-му класі», Х.: ВГ «Основа»,2010(Б-ка ж. «Фізика в школах України»)

4. «Уроки фізики у 10класі. Молекулярна фізика і термодинаміка»/РуденкоА.В., упорядник. - Х.:ВГ «Основа», 2010(Б-ка ж. «Фізика в школах України»)

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.