Фізичні явища в прислів'ях і приказках

Материал из ЗапоВики

Перейти к: навигация, поиск

Відомий фізик Е.Роджерс говорив: „Фізика – це наука розуміти природу”. І це дійсно так. Наші далекі предки не знали слова „фізика”, але їм треба було виживати серед небезпечних звірів, боротися з силами природи, підкорювати нове, часто незрозуміле, просто треба було жити – „розуміти природу”, тобто те середовище, в якому вони перебували. Сьогодні ми звернемося до скарбів усної творчості народу, малих жанрів українського фольклору, які визначають спостережливість людини, її здатність до споглядання й узагальнення. Протягом багатьох століть прислів’я та приказки виявляли здатність народу відбирати й осмислювати найхарактерніші, найтиповіші сторони явищ життя, природи, побуту і в результаті ставали конденсатором багатовікового життєвого досвіду, взаємин між людиною та навколишньою дійсністю. Багато явищ природи залишалися для людини нез’ясованими, таємничими. Але багато що люди навчилися пояснювати, спостерігаючи, співставляючи. Прислів’я та приказки є енциклопедією народного життя. У них народ знаходив відповіді на всі випадки буття. Люди давно помітили, що якесь природне явище в одну пору року спричинює аналогічне явище або має вплив на нього в іншу пору того ж року. Ці явища запам’ятовувалися – утворився народний календар. Народний календар та народна метеорологія були нерозривно пов’язані з працею людини і впливали на неї. Не втратили вони свого пізнавального значення й тепер. Багато народних прогнозів, спостережень підтверджено даними наук.

  • Земля зігрілася – сій ярину.
  • Лід тріщить – мороз довго буде.
  • Уночі був іней – вдень сніг не випаде.
  • Змінюють хмари колір – на дощ.
  • Сніг глибокий – хліб високий.

Паремії відображають спосіб мислення народу, його матеріалістичні погляди на явища природи і виняткову спостережливість та допитливість. Паремійна творчість характеризується багатими асоціативними зв’язками, образністю та семантичним наповненням. Раціональне й художнє мислення відбилося в самій мові, в утворенні конкретних і абстрактних понять, а найбільше – в здатності надавати словам переносних значень.

Спробуємо відібрати із скарбниці народної мудрості, із величезної кількості прислів’їв і приказок саме ті, які становлять об’єкт фізики.

Вияв капілярних явищ.

  • Розквасився, як чорнило на папері.

Внаслідок капілярності на поганому папері розпливається чорнило. Якісні сорти паперу просочені спеціальним розчином, який закриває капіляри.

  • Стіни й на камені мокріють.

Цегла й камені мають мікроскопічні щілини й пори, по яких як по капілярах може просочуватися вода і зволожувати стіни. А щоб вода по стінах не піднімалася і не зволожувала будинку, на фундаменти кладуть просмолений папір і шар асфальту, які не змочуються водою і по капілярах яких вода підніматися не може.

Механічний рух.

З механічним рухом тіл ми маємо справу буквально на кожному кроці. Мчать по шосе автомобілі, пливуть по річці пароплави, рухається в річці вода. Вітер несе листя, падають краплі дощу. Усі тіла Всесвіту перебувають у безперервному русі – навіть ті, які на Землі нам здаються непорушними – дерева, будинки, гори.

  • Спокійний, як двері.
  • Тремтить, як осикове листя.
  • Стоїть, як скеля непорушний.
  • Без вітру і билинка не ворухнеться.

Рухається все: Земля з усіма предметами, що знаходяться на ній, рухаються інші планети (подібно до Землі – навколо своєї осі і навколо Сонця), рухаються штучні супутники Землі і Сонця, рухається і саме Сонце: обертається навколо своєї осі й переміщується в просторі разом з усією планетною системою. Рухаються зорі. Отже, всі тіла нашого Всесвіту рухаються, і про спокій можна говорити лише умовно (як писав поет: „Нам спокій тільки сниться...”).

  • Багато води утекло з того часу.
  • Нема ранку без вечора.
  • День не стоїть.
  • Годинник усе йде і все на місці стоїть.
  • Годинник для краси, а час – по сонцю.
  • Що нині утече, то завтра не зловиш.

250 років до н. е. Архімед встановив, що всяке тіло в міру занурення в рідину виштовхується з неї із силою, яка дорівнює вазі витісненої ним рідини. Коли вага витісненої рідини стає рівною вазі тіла, воно починає плавати. Цей закон можемо спостерігати і в українських давніх прислів’ях і приказках.

  • Такий гладкий, що і в воді не тоне.
  • Ціле яблуко у воді не потоне.
  • Колос повний до землі гнеться, а пустий догори стирчить.
  • Порожня бочка гучить, а повна мовчить.
  • Повний шар із води випірне.

Температура характеризує швидкість руху атомів і молекул тіла, інтенсивність їх теплового руху. Нам стає зрозумілою відмінність між гарячими і холодними тілами. Молекули гарячих тіл рухаються швидше, ніж холодних. При дотику гарячих і холодних тіл їх температура вирівнюється до якоїсь середньої, спільної для обох тіл. Із молекулярного погляду це означає, що відбувається обмін швидкостями між молекулами гарячих і холодних тіл. Такий обмін може відбуватися лише завдяки тим незліченним зіткненням, яких весь час зазнають молекули речовини. Коли всі молекули набувають приблизно однакової швидкості, ми говоримо, що у тіл встановлюється одна й та ж сама температура.

  • Тепле слово й мертвого підніме.
  • Теплий погляд і лід розтопить.
  • Від теплоти і мертвий встане.
  • Гаряче серце й кригу розтопить.'

Твердість тіл.

  • Сталь гартується в огні, а людина – у труді.
  • Такий, як гартована сталь.

Сталь у незагартованому або, як кажуть, в сирому стані має невисоку твердість і добре обробляється всіма металорізальними інструментами. Але досить сталь нагріти до певної температури і потім швидко охолодити, як вона стає дуже твердою і вже нею можна різати інші метали.

  • Твердий, як булатний клинок.
  • Обличчя темне, як булат.
  • Б’є рукою, як клинком булатним.

Булат – високоякісна сталь. Вищі сорти булату мають дуже темний колір, нижчі – світлий. Під косими променями високоякісний булат має червонувато-золотистий блиск. Булатні клинки – тверді й пружні. Ними можна було з одного маху розрубати стальну кольчугу – і ніяких зазубрин на клинку не залишалося.

  • Зуби, як алмазні жорна.
  • Твердий, як алмаз.

Алмаз – дуже твердий. За час обробки твердої і нетвердої сталі навіть найкращі різці тупляться через кілька годин. Алмазний різець працює 12 тисяч годин, даючи ідеальну поверхню. Алмаз – найбільша твердість. А от скло - навпаки – дуже крихке.

  • Розсипався, як скло.
  • Крихкий, як із скла зроблений.
  • Взимку перший лід - як скло, а при морозі – як алмаз.

В наш час поняття енергії є основним поняттям фізики. Поняття енергії нерозривно зв’язане з поняттям про перетворення її з однієї форми в іншу (при повному збереженні величини енергії). Іноді порівнюють перетворення енергії з обміном грошей: гривен – на долари чи євро; інша монета – інша назва, але основне – купівельна спроможність – залишається. Так і енергія, зазнаючи перетворень, залишається все ж енергією.

  • Де вогонь, там і дим.
  • Більше землю удобряй – будеш мати урожай.
  • Земля дає все і забирає все.
  • Дощ і сніг на небі не зогниють, але на землю прийдуть.
  • Мороз кріпне – лід товстіє.
  • Не буде нас, то будуть інші після нас.
  • Попороби до поту, то й поїси в охоту.
  • Звідки прийшло, туди й пішло.

У повсякденному житті людина на кожному кроці стикається з тепловими процесами: плавить руду в доменних печах чи варить на вогні плити каву, борщ, зігріває в морозний день руки енергійним їх потиранням чи запускає космічні ракети. Вогонь з давніх пір вважається союзником людини в її боротьбі за існування. Він її зігрівав, освітлював темні печери, давав гарячу їжу, захищав від нападу диких звірів. Вогонь дав людині джерело тепла, яке не залежало від стану погоди. Тому й не дивно, що вже з сивої давнини ми зустрічаємося зі спробами пояснити природу теплоти.

  • І лід дасть іскру, як дуже потерти.
  • Не підливай масла у вогонь.
  • Воскова вдача – як до тепла, так і тане.
  • І залізо в огні поплавиться.
  • Багато цвяхів заб’єш – і молоток нагріється.
  • Від жару і вода кипить.

Одним із найважливіших факторів, що впливають на клімат нашої планети, є енергія Сонця. Внаслідок сонячного нагрівання відбувається випаровування води, а отже, утворюються хмари, випадають опади. Усі ці явища супроводжуються величезними затратами енергії. Наприклад, потужність процесів, що підтримують звичайну купчасту хмару, становить кілька мільйонів кіловат. Сонячна енергія значно впливає і на циркуляцію повітряних мас в атмосфері.

  • Узимку сонце так сміється, що вікна плачуть.
  • Без хмари дощ не приходить.
  • З великої хмари – малий дощ.
  • Літні тумани – на ясну погоду.

Взагалі фізичні явища вивчаються в процесі спостережень і дослідів. Під спостереженнями ми розуміємо вивчення явища в природній обстановці так, як воно відбувається в природі.

  • Притягує, як магніт.
  • Правда, як олія, скрізь наверх спливає.
  • Яблуко від яблуні недалеко падає.
  • Чоловік не з солі, від дощу не розтопиться.
  • Як сіно косять, то дощів не просять.
  • Не в кожній воді мило розпуститься.
  • Сонце низько, вечір близько.
  • Скільки сніг не лежатиме, а розтавати буде.
  • Добре грунт угноїш – урожай потроїш.

Фізик В.В.Шулейкін зазначав: „Серед усіх речовин, які вивчаються фізиками і фізико-хіміками, вода в багатьох відношеннях є найскладнішою”. Ось як це явище відображено в прислів’ях і приказках:

  • Час, як вода, все йде вперед.
  • Тиха вода греблю рве.
  • З глибокої криниці студена вода.
  • Вогонь з водою в одній хаті не живуть.

Коли фізичне тіло рухається, то за певний час воно проходить деяку відстань. Для різних рухомих тіл цей шлях може бути різним. Для порівняння руху різних тіл у фізиці використовують таку характеристику руху, як швидкість.

  • Мчить, як поїзд.
  • Летить, як ракета.
  • Мчить, як реактивний літак.
  • Летить, як стріла.
  • Повзе, як равлик (Повзе, як черепаха)
  • Швидкий, як комета (Швидкий, як вітер).
  • Швидкий, як блискавка.

Можна говорити про швидкість руху, про траєкторію і про силу, використав такі прислів’я і приказки:

  • З гори не треба пхати, само піде.
  • Легше з гори, як під гору.
  • Хто кидає каменем до неба, той дістане ним по голові.
  • Куди дерево підрубане, туди воно й падає.

Сила опору.

  • Проти води важко плисти.
  • Лобом двері не проб’єш.
  • Вій за вітром, а не проти.

Народні прислів’я і приказки – то спостереження народу. Вони дають великий матеріал для майбутніх поколінь, а ще проникають у мову науки й збагачують її.

Використана література:

Лобач Г.А. Фізичні явища в прислів'ях і приказках //Фізика в школах України.-2006.-№18,вересень

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.