Степан Горлач—Голова Канадійського Товариства Приятелів України

Материал из ЗапоВики

Версия от 14:35, 1 марта 2011; Dominic28 (Обсуждение | вклад)
(разн.) ← Предыдущая | Текущая версия (разн.) | Следующая → (разн.)
Перейти к: навигация, поиск

Содержание


О рідна Мати –Придніпров’я,
Не ігноруй любов мою:
Чи винен я, що так безмежно
Тебе любив я і люблю?
С.Горлач

                                                                                                                               С.Горлач
                                                                                                                              С.Горлач

Біографія

Степан Горлач

Степан Горлач народився 9 січня 1921 року в селянській родині на Веселівщині Запорізької області. 1932 року батька арештували і відправили у глибоку Росію. Мати і четверо неповнолітніх дітей опинилися в страшній скруті, й тільки дивом пережили страшний рік голодокосту. Коли Степан трішки підріс, відправили його до батьківського брата у Ялту. Там він пробув шість років і закінчив середню школу. Як сина розкуркуленого, Степана до армії не брали.

Весною 1941року, коли в світі запахло війною, 20-річного Степана все-таки призвали в армію.

“У кінці 1941року майже вся Україна була окупована німцями”. Степан Горлач опиняється в німецькому полоні (1942). Після закінчення війни, він опиняється в таборах ді-пі, де і познайомився зі своєю майбутньою дружиною—Сонею. Влітку 1948року майбутній письменник із своєю нареченою виїхали до Канади.

Степан і Соня Горлачі виховали двох дітей—сина Богдара і доньку Наталку. Загалом у сім’ї Горлачів семеро онуків

Творчий шлях

Вчитель і письменник, публіцист і громадський діяч С.Горбач увійшов у літературу повістю «Богдар» що має підзаголовок – «Містична дійсність». Вона побачила світ 1981 року. Задум написати цю книгу виник ще під час Другої світової війни. Перебуваючи у постійній небезпеці, він цінував рукопис більше ніж власне життя . Події, що розгортаються у повісті переносять нас в 30-ті роки XX століття. Місце дії – село Гоголівка, що на Веселівщині. Як відомо, саме в ті роки більшовики вирішили загнати селян в новітнє рабство-колгоспи. Тож усі головні колізії твору зводяться до протистояння селян цій нелюдській акції. Але сили надто нерівні і стихійний опір сільських трудівників влада ламає терором та голодомором. Описані письменником картини голодомору вражають уяву глибокою реалістичністю і достовірністю деталей.

Своєрідним продовженням твору «Богдар» стала художня повість «Могута» хоч між ними пролягла чимала часова віддаль (17 років)

Декілька років творчого життя віддав С.Горлач упорядницькій роботі, наслідком чого стала його книга «Приповідки і афоризми канадських українців», видана 1985 року. Ця збірка вміщує кілька тисяч крилатих висловів. У цій фольклорній скарбниці важливе місце займають приказки і прислів’я, приповідки і афоризми, більшість з яких розкривають любов автора до неньки – України:

О, Україно,- ціль життя!
До смерті будь мені зорею!
Ти серед сонячного дня
Сліпиш блаженістю своєю!

Найвища мета письменника – незалежність України, щастя стражденної української нації, яка скільки віків каратається в неволі. Він проголошує: «За край, за край, за рідний край, я помирати мушу!» Ця збірка, безперечно, прислужиться ще не одному поколінню українців, оскільки містить неоціненні скарби народної творчості, спресовані у тужаві строфи крилатих думок.

С.Голач належить до тих творчих особистостей, що ніколи не зупиняються на досягнутом і завжди шукають себе у різних жанрах літератури. Досягнувши помітних успіхів у прозі, він вирішив спробувати сили у новому для себе роді поезії. Наслідком цього став цикл «Стего і Музи», невелика сатирична поема. «На острові Живу як хочу» та віршована алегорична байка для дійте «Зайчик Тра-ля-ляйчик» . усі ці твори вийшли друком в одній книзі, виданій у Києві 1998 р.

«Стего і музи» - це філософськи поетичний твір, у якому розкривається складний внутрішній світ людини, що проходить звивистий шлях еволюційного становлення . цей шлях починається із захопленням чужим світом і приводить ліричного героя до рідної культури, справжнього Бога і дорого серцю отчого дому.


Читаючи художню повість «На вістрі пригод» (1998р), можна побачити тут самого автора. Яка страшна, яка складна його життєва доля! Автор повісті малює світлий образ людської віри і надії, незнищенності нашого роду.


Хрещення незалежності
Кожному письменнику дорогі усі без винятку його книги, і це зрозуміло , тому що порівняти їх можна з рідними дітьми ,між якими неможливо робити різницю. Але є у кожного письменника книга , яку читачі можуть назвати головною книгою його життя. Саме таким твором в художньому доробку С.Горлача є дорожній щоденник «Хрестини незалежності», виданий 1994 р. це повість мандрівника, а була вона результатом здійсненої мрії пана Горлача – його мандрівки по Україні. Як свого часу ГригирійСковорода, так і С.Горлач перейшов усю батьківщину пішки – з півночі на південь, із заходу на схід. Цей похід – перетин чотирьох частин світу символізує хрест .Саме такою – похрестити новонароджену незалежну самостійну Україну – була ідея цього походу. Одне з найпочесних місць для книг и С.Горлача «Хретини незалежності» відвів у домашній бібліотеці А.Дімаров, який захоплено відгукнувся про громадську діяльність автора, який по гарячих слідах здобуття волі мав мужність з’явитися з жовто-синім прапором у багатьох містах України . Після виходу у світ цього щоденника, Степана Горлача було прийнято до Спілки письменників України.


«Перша ніч» - це глибоко філосософський твір, створений полум’яним серцем патріота. Письменник А.Дімаров сказав на презентації: «Ця книга навчає любові до України, жертовності заради неї, і не просто любити , а робити все для порятунку рідної землі». А дружина А.Дімарова додала: «Дай Боже, щоб ми так любили Батьківщину, як це засвідчив герой книги – Андрій». А в Андрієві кожний може впізнати самого автора.


Повість «Максим» побачила світ у 2005 році Доля головного героя Максима Дрофина віддзеркалює долю цілого покоління українців, вигнання з рідних місць, розлуки з родиною, поневірянь по розділеній різними силами повоєнній Європі. Життєвий шлях героя спонукає читача до роздумів про сенс людського життя, долю України та українства впродовж століть і в чужому світі.


Родовідне дерево

Родовідне дерево.png

Список літератури

1. С.Горлач. Максим. Роман.-К.: «Ярославів Вал», 2005.

2. П. Сорока. Степан Горлач. Літературний портрет. – Тернопіль:ТДПУ ім..В.Гнатюка, 2000 р.

3. С.Горлач. Українсько-канадські приповідки і афоризми. – Торонто: «Стего», 1985 р

4. С. Горлач. Христини незалежності. – К.: «Ярославів Вал», 2006 р.

5. Р. Гром’як. Словник літературознавчих термінів

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.