Участник:Djujmowotscka

Материал из ЗапоВики

(Различия между версиями)
Перейти к: навигация, поиск
Строка 18: Строка 18:
<br>[[Image:Безымянывный.jpg]]  
<br>[[Image:Безымянывный.jpg]]  
 +
<br>
<br>[https://www.google.com/calendar/render?hl=ru&biw=1152&bih=546&q=%D1%81%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%8C+%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8C&um=1&ie=UTF-8&sa=N&tab=wc&pli=1&gsessionid=QOxkeF-kGPJcjgikBxDggQ/  Мій календарь]
<br>[https://www.google.com/calendar/render?hl=ru&biw=1152&bih=546&q=%D1%81%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D1%8C+%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%8C&um=1&ie=UTF-8&sa=N&tab=wc&pli=1&gsessionid=QOxkeF-kGPJcjgikBxDggQ/  Мій календарь]
<br> [http://bobrdobr.ru/people/Olka08/ Мои закладки]
<br> [http://bobrdobr.ru/people/Olka08/ Мои закладки]
 +
== ПАТРІОТ РІДНОГО КРАЮ ==
 +
<br>  Однією з головних проблем виховання громадянина України, становлення його національної свідомості є проблема виховання на сторінках історії рідного краю. Щоб бути патріотом своєї Батьківщини, треба любити свою державу, свій народ, знати його минуле; любити свій край, свою домівку, свою родину. Адже Батьківщина починається з порога рідної домівки.
 +
<br>  Саме такі завдання ставив перед собою місцевий краєзнавець, всебічно розвинена людина, Вчитель з великої букви, лауреат щорічної премії для кращих педагогів області (2008 рік) – Лях Володимир Ілліч. Життєвим кредо цієї людини стали слова: „Не можна любити те, чого не знаєш, а для того, щоб знати свій край, треба вивчати його,“ а підсумком краєзнавчої роботи – книга „Гомін століть,“ що вийшла у світ в 2005 році.
 +
<br>  Перше питання, що майже завжди задають автору читачі: „Чому книга має саме таку назву?“ І Володимир Ілліч розповідає історію тополі, яка була посаджена ще в XIX столітті. Колись села Владівка і Гиршау були роз’єднані лише річкою, містком, перекинутим через неї та величезною тополею, яку всі старожили пам’ятають. На запитання, чи не знають нічого про тополю, вони відповідають одне: „Коли я тут жив, то вона уже була.“ Це єдине дерево, що вціліло під час страшних війн, а вмирний час її врятував місцевий бригадир Андрій Кривець. Він випросив в районі дозвіл на дві опори мосту замість трьох і тим самим зберіг тополю. І стоїть вона, наче сторожа, яка вдень і вночі несе свою службу, як старий воїн, якому уже давно пора йти у відставку, а він наперекір своїм рокам несе свій караул, зберігаючи пам’ять про тих, хто уже не повернеться. І, коли вслухаєшся в шепіт листя цього велетня, то в ньому вчувається гомін століть, голоси тих, хто пішов з цього життя. Пішов і залишив нам цю тополю.
 +
<br>  Книга Володимира Ілліча присвячена історії рідного села Владівка – колишнього менонітського поселення Вальдгейм – Гиршау. З 1964 року він навчав школярів Владівки історії та правознавству і став улюбленим вчителем багатьох поколінь. За допомогою своїх юних помічників створив у школі музей, експонатам якого можуть позаздрити деякі міські музеї. При чому оформлено музей було руками Володимира Ілліча, який має хист також художника – оформлювача. Цей музей присвячено історії села Владівка, яке за час свого існування кілька разів міняло назву: Вальдгейм, Рот – Фронт, Річкове, Лісне.
 +
<br> Навіть важко сказати, чого не вміє робити ця талановита людина. Активний учасник художньої самодіяльності – має прекрасний голос, сам зробив художнє оформлення книги, спілкуватися з ним – завжди радість для кожного з нас.
 +
<br> Навіть мої учні після зустрічі з Володимиром Іллічем в районному музеї трохи позаздрили владівським школярам, що ті мають такого вчителя. Саме на таких ентузіастах своєї справи і стоїть земля наша.
 +
<br>
<br> [[Методичне об'єднання вчителів зар.літератури Чернігівського району]]  
<br> [[Методичне об'єднання вчителів зар.літератури Чернігівського району]]  
[[Category:Участники]] [[Category:Виртуальное_МО_учителей_русского_языка,_литературы_и_мировой_литературы_Запорожской_области]]
[[Category:Участники]] [[Category:Виртуальное_МО_учителей_русского_языка,_литературы_и_мировой_литературы_Запорожской_области]]

Версия 14:52, 20 марта 2011

Калiнкiна С. М. вч.jpg


Калінкіна Світлана Миколаївна

вчитель німецької мови та світової літератури

Чернігівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М.Темника

спеціаліст вищої категорії, педагогічний стаж - 30 років

Проблемна тема:"Особитісно орієнтоване навчання на уроках світової літератури"

Моя школа Чернігівська ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу А.М. Темника

Сайт відділу освіти


Місце народження: м. Донецьк


Файл:Безымянывный.jpg

Мій календарь
Мои закладки

ПАТРІОТ РІДНОГО КРАЮ


Однією з головних проблем виховання громадянина України, становлення його національної свідомості є проблема виховання на сторінках історії рідного краю. Щоб бути патріотом своєї Батьківщини, треба любити свою державу, свій народ, знати його минуле; любити свій край, свою домівку, свою родину. Адже Батьківщина починається з порога рідної домівки.
Саме такі завдання ставив перед собою місцевий краєзнавець, всебічно розвинена людина, Вчитель з великої букви, лауреат щорічної премії для кращих педагогів області (2008 рік) – Лях Володимир Ілліч. Життєвим кредо цієї людини стали слова: „Не можна любити те, чого не знаєш, а для того, щоб знати свій край, треба вивчати його,“ а підсумком краєзнавчої роботи – книга „Гомін століть,“ що вийшла у світ в 2005 році.
Перше питання, що майже завжди задають автору читачі: „Чому книга має саме таку назву?“ І Володимир Ілліч розповідає історію тополі, яка була посаджена ще в XIX столітті. Колись села Владівка і Гиршау були роз’єднані лише річкою, містком, перекинутим через неї та величезною тополею, яку всі старожили пам’ятають. На запитання, чи не знають нічого про тополю, вони відповідають одне: „Коли я тут жив, то вона уже була.“ Це єдине дерево, що вціліло під час страшних війн, а вмирний час її врятував місцевий бригадир Андрій Кривець. Він випросив в районі дозвіл на дві опори мосту замість трьох і тим самим зберіг тополю. І стоїть вона, наче сторожа, яка вдень і вночі несе свою службу, як старий воїн, якому уже давно пора йти у відставку, а він наперекір своїм рокам несе свій караул, зберігаючи пам’ять про тих, хто уже не повернеться. І, коли вслухаєшся в шепіт листя цього велетня, то в ньому вчувається гомін століть, голоси тих, хто пішов з цього життя. Пішов і залишив нам цю тополю.
Книга Володимира Ілліча присвячена історії рідного села Владівка – колишнього менонітського поселення Вальдгейм – Гиршау. З 1964 року він навчав школярів Владівки історії та правознавству і став улюбленим вчителем багатьох поколінь. За допомогою своїх юних помічників створив у школі музей, експонатам якого можуть позаздрити деякі міські музеї. При чому оформлено музей було руками Володимира Ілліча, який має хист також художника – оформлювача. Цей музей присвячено історії села Владівка, яке за час свого існування кілька разів міняло назву: Вальдгейм, Рот – Фронт, Річкове, Лісне.
Навіть важко сказати, чого не вміє робити ця талановита людина. Активний учасник художньої самодіяльності – має прекрасний голос, сам зробив художнє оформлення книги, спілкуватися з ним – завжди радість для кожного з нас.
Навіть мої учні після зустрічі з Володимиром Іллічем в районному музеї трохи позаздрили владівським школярам, що ті мають такого вчителя. Саме на таких ентузіастах своєї справи і стоїть земля наша.

Методичне об'єднання вчителів зар.літератури Чернігівського району

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.