Художня література на уроках фізики

Материал из ЗапоВики

Версия от 12:39, 2 февраля 2011; Larisa potas (Обсуждение | вклад)
(разн.) ← Предыдущая | Текущая версия (разн.) | Следующая → (разн.)
Перейти к: навигация, поиск

Зміст І. Вступ ІІ. Приклади використання уривків з творів на уроках фізики

   ІІ.1 Уривки з творів, які можна використати при вивченні теми «Теплові
   явища»                                            
   ІІ.2 Уривки з творів, які можна використати, вивчаючи розділ «Механіку»
   ІІ.3 Приклади використання уривків з творів при вивченні електричних явищ
   ІІ.4 Світлові явища в літературних творах
   ІІ.5 Звукові явища
   ІІ.6 Лірики про фізику та про фізиків
   ІІ.7 Кристали

ІІІ. Висновок

                                                                  І.Вступ
 Ефективний засіб створення позитивних емоцій в учнів, почуття краси, що стрияє ефективному сприйняттю фізичного матеріалу – це використання творів літератури у процесі вивчення фізики.
     Класичні приклади з підручників учні та вчителі переказують один одному протягом років. Самому побачити в навколишньому світі інформацію для роздумів – не проста задача. Учням на допомогу приходить художня література.
     Сучасна концепція громадянської освіти в Україні передбачає передачу знань та інформації, що сприяє утвердженню гуманістичних, громадських цінностей, розвиває цілісність світу, взаємодію людини з природою. Реалізувати цю концепцію допоможуть літературні фрагменти на уроках фізики.
     У методичних та педагогічних посібниках можна знайти  досить повне висвітлення використання на своїх уроках прозових та поетичних творів. Виділяють такі дидактичні та виховні цілі використання на уроках фізики художньої й науково-популярної літератури: 

1) актуалізація раніше засвоєних знань та збудження інтересу до теми, що вивчається, за допомогою точно підібраного та естетично виразного уривку з літературного твору; 2) світоглядний аспект у висловлюваннях учених та письменників про науку; 3) досягнення дидактичного та емоційного резонансу в проблемно-естетичній ситуації шляхом залучення парадоксальних, неочікуваних прикладів з літератури; 4) загальнолюдські прблеми науки в художньо-історичній літературі; 5) фізичні передбачення у науково-фантастичній літературі; 6) мова науки в літературі та поезії, красиві «фізичні сюжети», гумор на уроці фізики; 7) естетика узагальнених умінь і навичок роботи учнів з літературою.

     Фізика набуває нових естетично-значущих рис, якщо ставитися до неї як до науки про красу та довершеність навколишнього світу.
     Літературні уривки можуть відігравати роль задач. Не обовязково літературні уривки повинні бути з числовими даними. Можна пропонувати якісні задачі. Наприклад, про яке фізичне явище йдеться в уривку з твору Лесі Українки
                                    Мов росинка, що, голодна
                                    Та бліда, трималась довго,
                                    Цілу ніч на верховітті,
                                    Поки сонце не пригріло.
                                                                  (випаровування)
     Окремим видом роботи з літературою на уроці фізики слід назвати самостійний пошук школярами відповідних уривків. Власне відкриття – це більше досягнення, ніж розібраний запропонований кимось приклад. Виконання такого творчого завдання в учнів часто викликає труднощі. Тому важливо правильно зорієнрувати напрям їхньої діяльності, покликати на допомогу батьків. Нехай уся родина буде зацікавлена і дивуватиметься багатству і різноманітності навколишнього світу.
     Саме література є одним із джерел уміння міркувати, аналізувати, ставити запитання та шукати власні відповіді, робити висновки, розглядати проблему всебічно. Гуманістичний потенціал літератури також сприяє створенню «позитивного поля» навколо людини. І не тільки у фізичному розумінні цих слів.
                               ІІ. Приклади використання уривків з творів на уроках фізики
                               ІІ.1 Уривки з творів, які можна використати при вивченні теми «Теплові явища»

Теплові явища: 1) Дымятся низкие долины,

   где кучи хижин небольших.
                               М.Ю. Лермонтов

2) Лес в легкой кисее тумана

   Почиет в мирной тишине.
   Смотри, закат в горах – как рана
   Напоминает обо мне. 
                               Г. Табидзе

3) ...здійнявся тихо-тихо У спокійному сяйві ранку – Спершу струменем тоненьким, Далі парою густою, Пара в хмару розрослася, Ніби ліс підвівсь до неба, Все у гору підіймалось, Доки неба не черкнула, - Та й розбилася об небо, Стала падати додолу.

                               Г. Лонгфелло 
                               

Теплопровідність: 1) Білесенькі сніжочки,

   Вродились ми з води.
   Легенькі, як пушиночки,
   Спустилися сюди.
   Ми хмарою носилися
   Від подиху зими, 
   І весело крутилися 
   Метелицею ми.
   Тепер ми хочем спатоньки, 
   Як діточки малі,
   І линемо до матінки – 
   До любої землі...
   Матуся наша рідна, 
   Холодна і суха, 
   Бо дуже змерзла бідна, 
   Вона без кожуха.
                             М. Вороний

2) Раптовий сніг упав на землю,

   Завис нечутно на гілах.
   І забіліла сосен зелень
   У неполоханих гайках.
   Вже влаштувавсь ведмідь на зиму
   В барлозі темній і зручній.
   Лежить і згадує ожину – 
   І усміхається у сні.
   А змерзлі клени і берези
   Ховають ноги в теплий сніг.
   І затихають обережно аж до далекоі весни. 

Теплові явища та механічні: Сніг

     Сніжок! Сніжок!.. Ось падає, літає, як пушок... Ось на руку, на рукав спускаються легесенькі, кучеряві сніжиночки! Звідкіля вони летять? О, здалека та звисока – з-під неба самого, з хмари сивої. А де ж вони там узялися? 
     Туди вони з землі прилинули. Еге, були вони колись на землі, були крапельками води урічці. Сонечко пригріло, вода почала парувати, а та пара полинула високо й стала хмаркою. Коли на хмарку не дуже холодний вітер віє, то сіє вона крапельки дощові; коли ж наженеться на хмарку холодніше повітря – кожна крапелька замерзає і робиться сніжинкою. Як зимня година ясна, тиха, то сніжинки бувають кучеряві, зірчасті, а як вітряно, туманно, сніжинки стають такі мляві, розволочені, злипаються в клоччя; а як повітря потеплішає, тоді сніжинки зовсім рідшають, стають крапельками, значить, сніжинки стають тоді знов водою, як були колись.

Олена Пчілка Випаровування: 1) Це жито липневе у полі

   Дало соломи на бриля.
   Прив’яло листя на тополі, 
   Від спеки аж палить земля.
                               М. Познанська

2) Мов росинка, що, голодна

   Та бліда, трималась довго,
   Цілу ніч на верховітті, 
   Поки сонце не пригріло.
                               Л. Українка

3) Я ж бачила, як хмарка та вродилась, Вона повстала з гучного потоку Туманом білим, парою без барви І тихо попливла попід водою, Глибокими ярами далі вгору, Поволі підвелась, немов на силу, І вгору подалась.

                               Л. Українка
                               ІІ.2 Уривки з творів, які можна використати, вивчаючи розділ «Механіка»

Механічні явища: 1) Над кущами ластівка літала,

  Між якими по дорозі повз слимак, 
  Комарів і мошку полювала,
  А слимак не розженеться аж ніяк.
  Добре ластівці, що крила вона має,
  Шлях великий пролітає вмить.
  А слимак – той з місця не сповзає,
  Час завмер для нього, ніби спить.
  «Ластівко, я хочу запитати,
  Чи розкриєш свій секрет хоч раз?»
  «Хочеш знать, як швидкість визначати?
  Треба поділити шлях на час!»
                               Л. Красюк

2) Ви везете добро на возі

  На території чужій.
  Ось віз підскочив на дорозі – 
  Упав додолу ваш сувій.
                               Д. Білоус

3) Пливли ми радісно гуртом;

  Ті парус прямо нагинали,
  Ті одностайно ударяли
  Об воду веслами.
                               М. Рильський

4) Теплим ранком

  При безвітряній погоді,
  Я копаю нивку – грядочку в городі.
  Тут до мене диво-птаха прилітає,
  Заходилась і для себе щось копає.
  Щось копає та до мене так говорить:
  «Постараємось, посіємо, то й уродить.»
  Ми копали, розмовляли любо-мило.
  Постаралися, посіяли, вродило.
                               О. Матвійко

5) Я на гору круту крем’яную

  Буду камінь важкий підіймать
  І несучи вагу ту страшную,
  Буду пісню веселу співать.
                               Л. Українка
Закон всесвітнього тяжіння:

1) Округ Сонця шлях широкий

  В неоміряних краях.
  Там планета лічить роки,
  Оббігаючи той шлях,
  Споконвіку і довіку
  Ходить коло без кінця.

2) У високості безмірній Є планета ще одна І біжить – товариш вірний – Округ першої вона. Безвоздушна і безводна Та планета і німа, І без снігу там холодна Обгорнула все зима.

                               В. Самійленко 

Відносність руху: 1) Але щодня над нами сонце ходить,

  Однак правий упертий Галілей.
                               О.С. Пушкін 

2) В день ясний горіло сонце,

  Нерухомо вітер спав.
  Нерухомо в мертвій тиші
  Степ незайманий стояв.
  В бурю він шумів, як море,
  І ховався в сизій млі,
  Полохливо буйні трави
  Припадали до землі.
  А на півдні за лісами
  Колихалось море трав,
  То над степом буйний вітер
  На шовкових струнах грав.
                               О. Олесь

                               ІІ.3 Приклади використання уривків з творів при вивченні електричних явищ

Електричний струм у природі: 1) Йде гора з-за верхогір’я...

  Справді, тільки примічай:
  Чорних птиць імлисте пір'я
  Затемнило небокрай.
  Покотився грім з розгоном, 
  Грають блискавок шаблі.
  Пахне морем і озоном
  Від притихлої землі
                               М. Рильський

2) Стіною сірою іде гроза, Як постріли гарматні, грім гримить. У зворах вітер виє – скавучить, Смереки гнуться, як тонка лоза. Хтось небеса ножами поріза – Стуляються на небі рани вмить... Вдихну у груди промінь блискавиць, Щоб перед ворогом не падать ниць.

                               Д. Павличко

3) Ветер воет. Гром грохочет…

  Море ловит стрелы молний и в своей пучине гасит.
  Точно огненные змеи, вьются в море, исчезая,
  Отраженья этих молний.
                               М. Горький

4) Вот пробилась из-за тучи синей молнии струя,

  Пламень белый и летучий окаймил ее края.
  Чаще капли дождевые, вихрем пыль летит с морей, 
  И раскаты громовые все сердитей и смелей.
                               Ф.Тютчев

5) … Там волны блесками и всплесками Не прекращаемого танца. И там лежит скачками резкими Корабль летучего Голландца. Ни риф, ни мель ему не встретятся, Но – знак печали и несчастий: Огни святого Эльма светятся, Усеяв борт его и снасти. (коронный разряд)

                               Н. Гумилев

Електричний струм у житті і побуті людини: 1) Струм електричний – чарівний він гном,

  З ним ми стикаємось знову і знов:
  Ліфт підніма він на поверх найвищий, 
  І в пилососі він весело свище,
  Світлом наповнює завжди наш дім,
  Тепло і затишно жити у нім.

2) Пральна машина є в нас у квартирі,

  Фен, телевізор живуть знами в мирі.
  Є холодильник на службі у нас,
  Магнітофон я включаю щораз,
  Знаю, що струм швидко шиє нам одяг,
  Тягне вагони важкі й з ними потяг.
  Борошно меле і масло збива, 
  Струм на заводі всьому голова.
  Ходить тролейбус на струмі й трамвай,
  Хліб він пече і смачний коровай.
  Струм електричний на службі повсюди,
  Вдячні за це йому всі наші люди.
                                        ІІ.4 Світлові явища в літературних творах

Світлові явища: 1) Світло – це сама загадковість...

  Дивовижний, найблагородніший 
  Вияв матерії, вияв її найдосконаліший,
  Границя її можливого руху.
  Неперевершене у швидкості...
  Воно і хвиля, і частинка, ...і, можливо,
  Ще щось...
                               О. Гончар

2) Ясне проміння лине з висоти

  І стелиться землею килимами...
  Щоб зернам плідним буйно проростати
  В пухкій ріллі багатими хлібами.

3) І тримає Сонце світ

  На міцних проміннях,
  У яких живий магніт
  Вічного горіння.
                               М. Казимирчук 

4) «Да здравствует Солнце, да скроется тьма.»

                               А.С. Пушкин

5) Солнце мое мелькает среди туч,

  То падает, то вновь подарит луч.

6) Від снігу очі мружимо,

  Весь світ у сизій мглі.
  В повітрі біле круживо
  Від неба до землі.

7) Ти знай: твоє життя так миттю згасне,

  Як блискавка, що перед громом світне.
  Не для тебе те світло правди ясне,
  Що світ осяє, ні! Життя твоє загине.
                               Л. Українка

8) Сонце заходить, гори чорніють,

  Пташечка тихне, поле німіє.
                               Т. Шевченко

9) Зоре моя вечірняя,

  Зійди над горою,
  Поговорим тихесенько
  В неволі з тобою.
  Розкажи, як за горою
  Сонечко сідає,
  Як у Дніпра веселочка
  Воду позичає.
                               Т. Шевченко

10) Глянь, як хвилі від срібла блищаться!

    Глянь, як небо синіє вгорі!
    Вабить хвиля на море податься,
    Кличе промінь ясної зорі.
                               Л. Українка

11) На дворах и домах

    Снег лежит полотном
    И от солнца горит
    Разноцветным огнем.
                               И. Никитин

12) В небе тают облака,

    И, лучистая на зное,
    В искрах катится река,
    Словно зеркало стальное.
                               Ф. Тютчев

13) Білі коні зими десь летять, як громи, Б’ють об землю копитами дзвінко. В’ється довгий їх шлях, і за ними в полях Мерехтять рій за роєм сніжинки.

                               В. Сосюра

Оптичні явища: 1) «Но что же? Сих лучей тончайшее строенье

  Не в силах изменить людское ухищренье!
  Вотще старания! Луч красный иль иной,
  Усилья одолев, цвет сохраняет свой»
                                 Дюмар  

2) Восходит Солнце, кажется так медленно,

  Но – глянь на Запад – там уже светло.
                               Хью Артур Кларк 

3) Пустыня мертвая пылает, но не дышит.

  Блестит сухой песок, как желтая парча, 
  И даль небес желта и так же горяча,
  Мираж струится в ней и сказки жизни пишет.

4) Как неожиданно и ярко

  На влажной неба синеве
  Воздушная воздвиглась арка
  В своем минутном торжестве!
  Один конец в леса вонзила,
  Другим за облака ушла  - 
  Она полнеба охватила
  И в высоте изнемогла.

5) Сомненье, вера, пыл живых страстей –

  Игра воздушных пузырей:
  Тот радугой блеснул, а этот серый…
  И разлетятся все! Вот жизнь людей.
                               Омар Хайям

6) Под голубыми небесами

  Великолепными коврами
  Блестя на солнце, снег лежит.
  Прозрачный лес один чернеет,
  И ель сквозь иней зеленеет
  И речка подо льдом блестит.
                               А.С. Пушкин

7) Глянув він – аж сонце ясне Серед дня на небі гасне; Ніч все військо покриває, Ігор війську промовляє...

                               Слово о полку Ігоревім

8) «Свет мой, зеркальце, скажи

  Да всю правду доложи…»
                               А.С. Пушкин

9) Ой, тени, тени черные,

  Кого вы не погоните?
  Кого не перегоните?
  Вас только, тени черные,
  Нельзя поймать, обнять!
                               Н. Некрасов

10) Сонечко встало, прокинулось яснеє,

    Грає, вогнем пломеніє.
    І по степу розлива своє світленько яснеє,
    Степ від його червоніє.
                               Л. Українка
                                            ІІ.5 Звукові явища

1) Помнишь: мы не ждали ни дождя, ни грома, Вдруг застал нас ливень далеко от дома, Мы спешили скрыться под мохнатой елью... Не было конца тут страху и веселью. Помнишь – как все тише смех наш становился… Вдруг над нами прямо гром перекатился.

                               А. Майков

2) Стояла я і слухала весну,

   Весна мені багато говорила,
   Співала пісню дзвінку, голосну,
   То знов таємно тихо шепотіла.
   Вона мені співала про любов,
   Про молодощі, радощі, надії,
   Вона мені переспівала знов
   Те, що давно мені співали мрії...
                               Л. Українка

3) Розбіглась темна ніч у всі кінці,

  За кущиком в ярочку заховалась.
  Від поїзда луна зосталась,
  Та чути в полі срібні бубонці.
                               В. Малишев

4) Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою,

  Пливе човен по Дунаю один за водою.
                               Т. Шевченко
                                ІІ.6 Лірики про фізику та про фізиків

Фізика та екологія Загидили ліси і землю занедбали, Поставили АЕС в верхів’ях трьох річок. То хто ж ви є? Злочинці, канібали? Ударив чорни1й дзвін. І досить балачок. В яких лісах іще ви забарложені, Що яничари ще занапастять? І мертві, і живі, і ненароджені Нікого з вас довіку не простять.

                               Ліна Костенко

Про вчених 1)Знамениті земляки є нашими Духовними орієнтирами, вчителями, Нашою духовною опорою і гордістю перед усім світом.

                               Г. Сковорода 

2)Поглянь на небо, де міріади зір За Ньютоном свій біг звіряють. Ти перед майстром голову схили, Бо думку генія побачив наяву.

                               А. Енштейн 

3)Твердили пастыри, что вреден И неразумен Галилей. Но, как показывает время, Кто неразумен – тот умней.

                     Немає справедливості

(міркування над законом всесвітнього тяжіння) Хай хто і як переконує мене, Я тверджу: головне в житті – везіння. Взять Ньютона: він через яблуко одне Відкрив закон всесвітнього тяжіння. А взять мене. Я, може, сто разів Був яблуками в тім’я битий. Але закону так і не відкрив, - Він, бачите, Ньютоном вже відкритий. То як, скажіть, до серця це не брать, Як можна Ньютону не заздрить, люди? І з гнівом праведним не заявлять: В житті немає справедливості й не буде!

                               П. Красюк 

Тиск Вихвалявся бегемот: «Маю я найбільший рот!» Комара почувся писк: «Зате в мне більший тиск. Невеличку силу маю, Твою ж спину протикаю.» Сперечатись більш не стали, Бо маленька площа в жала. Як поділиш F на S, Тиску формулу знайдеш.

                               П. Красюк 

Первый урок физики О, сколько нам открытий чудных Готовит просвещенья дух И опыт, сын ошибок трудных, И гений, парадоксов друг, И случай, бог изобретатель.

                               А.С. Пушкин 

Єдність живої і неживої пироди Вы, моря шумного пучины, Ты, неба вечного простор, И ты, светил блестящий хор, И вы, родной земли вершины, Поля и пестрые цветы, И с гор струящиеся воды – Отдельно взятые черты Всецело дышащей природы! Какая вас связала нить, Одна другой светлей и краше? Каким законом объяснить Родство таинственное наше?

                               А. Толстой 

Явище дифузії І хлібом пахне, вишнями, соломою І піснею, яку співав козак. Та грудочка стає солоною, Як сіль чумацька на важких возах.

                               С. Пущик 
                               ІІ.7 Кристали

1)Держу невиданный кристалл. Как будто множество зеркал соединило грани… … И каждый быстрый поворот Все новую с собой несет игру и сочетанье.

                               М. Кузьмин 

2)Сипле, сипле, сипле сніг З неба синьої безодні, Міріадами летять Ті метелики холодні.

                               І. Франко 

3)Смотрю – и что в моих глазах? В фигурах разных и звездах Сапфиры, яхонты, топазы И изумруды, и жемчуг, И перламутр – все вижу вдруг.

4)Усміхнеться вона, дорога і ясна, Крізь холодного вітру загрози, Крізь снігів білу муть – і сади розцвітуть На вікні під рукою морозу.

                               В. Сосюра 
                                     ІІІ. Висновок
     Використання творів мистецтва і фольклору у процесі вивчення фізики – ефективний засіб створення позитивних емоцій в учнів, почуття краси, що сприяє ефективному сприйняттю фізичного матеріалу.
     Використання художньої та науково-популярної літератури оживляє урок, сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів та закріпленню цілісного уявлення про навколишній світ.
     Та, зрештою, що на цій грішній землі залишається людині, за словами 

О. Гончара, крім усмішки неба та ласки сонця?

Личные инструменты
правила на Заповики
Сайт кафедры ИИТО
переход на сайт центра
 
Наша награда.